Вивчено імунологічну реактивність у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки до і після впливу вихрового імпульсного магнітного поля. Під час проведення дослідження показників фагоцитарної ланки імунної системи, клітинного та гуморального імунітету у даної категорії хворих встановлено зниження фагоцитарної активності нейтрофілів і показників клітинної ланки, підвищення показників гуморальної ланки імунітету. В дослідах in vitro встановлено ефекти дії вихрового імпульсного магнітного поля в залежності від напряму обертання на функціональну активність фагоцитів. З'ясовано, що таку ефективну дію має правоспрямоване обертання цього поля, розроблено критерії індивідуального добору його впливу. Доведено доцільність використання вихрового імпульсного магнітного поля з діагностичною метою. Показано його коригувальний вплив в комплексній терапії хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки з порушеннями функції імунної системи. Обгрунтовано оптимальні методи лікування таких хворих.Мета роботи - оцінити стан основних показників клітинного імунітету та рівень цитокінів у хворих на хронічні дифузні захворювання печінки (ХДЗП). Обстежено 68 пацієнтів із ХДЗП, які були розподілені на 4 групи залежно від етіологічних факторів формування та прогресування стеатозу і фіброзу печінки: I - 36 хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки; II - 13 хворих на хронічний вірусний гепатит, асоційований із вірусом С, III - 14 пацієнтів з алкогольною хворобою печінки, IV - 5 пацієнтів із токсичним гепатитом. Проведено вивчення основних показників клітинного імунітету та рівня інтерлейкіну (ІЛ) 6, ІЛ-10 і фактора некрозу пухлини альфа. У 83,3 % хворих I групи, 76,9 % хворих II групи і половини хворих III групи спостерігали значне зниження Т-хелперної субпопуляції. Недостатність клітинного імунітету у хворих на ХДЗП сприяє формуванню стеатозу. У 69,2 % хворих II групи встановлені порушення імунорегуляції вказують на персистенцію вірусу гепатиту C і, як наслідок, розвиток фіброзу. Згідно з отриманими результатами, у хворих I, II і IV груп концентрація фактора некрозу пухлини альфа вірогідно перевищує контрольні значення в 6,9; 7,9 і 11,0 разів відповідно (p << 0,05). Рівень ІЛ-6 є вірогідно вищим у 3,9 разу (p << 0,05) у хворих I групи у порівнянні з IV групою хворих. Це вказує на прогресування імунопатологічного процесу і є патогенетичною ознакою неадекватності функціонування імунної системи за ХДЗП. Зроблено висновки, що прогресування стеатозу печінки супроводжується недостатністю клітинної ланки імунітету та підвищенням рівня прозапальних цитокінів.