У наш час недостатньо вивчені фактори, що впливають на перебіг і клінічні прояви гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу. Мета роботи - дослідження особливостей зміни рівнів простагландинів (Pg) I2 та F2<$E alpha> у сироватці крові залежно від клінічного перебігу ГЕРХ у хворих на ЦД 2 типу. Обстежено 82 хворих на ГЕРХ і ЦД 2 типу (основна - 1 група) і групу порівняння (85 хворих на ГЕРХ - 2 група). Обстеженим пацієнтам у сироватці крові проводили визначення PgF2<$E alpha> і 6-кето-простагландину F1<$E alpha> (простациклін крові - PgI2). Скарги щодо органів травлення, характерні для ГЕРХ, установлено у 61,0 % пацієнтів 1 групи; у 22,0 % хворих із поєднаною патологією виявлено отоларингологічну; у 17,1 % обстежених - кардіальну форму ГЕРХ. У хворих на поєднану патологію більш виражене підвищення концентрації PgI2 із позастравохідними проявами ГЕРХ, особливо у разі його отоларингологічної форми (в 4,1 разу у порівнянні з показниками контрольної групи), тоді як у хворих при кардіальній масці ГЕРХ його концентрація підвищена у 3,5 разу, а у хворих зі стравохідними проявами ГЕРХ і ЦД 2 типу і у 3,0 раза. У хворих на ГЕРХ аналогічні зміни встановлено у 2,4 разу (отоларингологічні прояви), у 2,2 разу (кардіологічні прояви) та у 1,6 разу (типові прояви ГЕРХ) частіше. Зроблено висновки, ГЕРХ за ЦД 2 типу часто проявляється позастравохідною симптоматикою (отоларингологічна, кардіологічна форми). Максимальне підвищення рівня простацикліну у сироватці крові встановлено у хворих із позастравохідними проявами ГЕРХ у поєднанні з ЦД 2 типу, особливо його отоларингологічної форми.

  Повний текст PDF - 417.511 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"