Соціальна комунікація займає особливе місце в житті сучасного суспільства і кожної людини. З нею прямо або опосередковано пов'язані практично всі комунікативні сфери. Людська здатність до спілкування, особливо за допомогою мови, є набагато більшою, ніж у тварин. Упродовж існування людства здатність спілкуватися в часі і просторі надзвичайно розширилася завдяки винайденню писемності, друку, електронного зв'язку - телеграфу, телефону, радіо та засобів масової комунікації, а так само механізації транспорту. Скорочення відстані між людьми, подолання кордонів, географічних і часових меж особливо є очевидним в нинішньому столітті, дякуючи можливості посилати повідомлення на довгі відстані з великою швидкістю. Позитивний вплив соціальних мереж: освітній і корисний досвід; підлітки отримують безліч інформації, навчаються її систематизувати, що позитивно впливає на логічне мислення, пам'ять, увагу; якщо друзі чи однокласники живуть в іншому місті або районі великого міста, школяр не випадає зі свого кола спілкування; чати надають можливість спілкуватися в реальному часі, таким чином, два, і більше, людини перебувають у різних точках світу розмовляють так, як би вони стоять поруч. Наведено емпіричне дослідження в соціології. На відміну від теоретичного дослідження, у межах якого науковець оперує науковими категоріями і поняттями, що відображають сутнісні якості соціальних процесів і явищ, в емпіричному дослідженні предметом аналізу стають різноманітні дії, характеристики поведінки, погляди, настрої, потреби, інтереси, мотиви людей, соціальних груп і спільнот, відображення соціальної реальності у фактах людської свідомості. Наведено один із можливих варіантів застосування методів математичної статистики та створення математичних моделей у різних галузях науки. Продемонстровано використання статистично-математичної моделі у соціологічному дослідженні щодо залежності розвитку здібностей учня від тривалості користування соціальними мережами та запропоновано її графічну інтерпретацію. Побудовано гістограму частот інтервального статистичного розподілу часу, проведеного учнем у соціальній мережі. Порівнюючи криву Гауса іа отримані результати відмічено схожість дослідженого статистичного розподілу часу, проведеного учнем у соціальній мережі і нормального розподілу. Досліджено рівень комунікативних здібностей учнів залежно від часу, проведеного в спілкуванні у соціальних мережах. Оцінено статистичну надійність вибіркових даних і проведено перевірку на логічну адекватність. Показано, що зі збільшенням часу, проведеного в соціальних мережах, рівень комунікабельності змінюється за нормальним законом. Встановлено високий позитивний кореляційний зв'язок між рівнем комунікабельності учнів двох вікових груп, що дорівнює r = 0,98, що свідчить про особисті психологічні характеристики кожного учня. Тобто, комунікативні здібності особистості можна розвивати з часом, але кардинально змінити - ні. Отримані кореляційні зв'язки у соціології надають можливість регулювати рівень комунікаційних здібностей у школярів, але змінити кардинально - ні.

  Повний текст PDF - 1.003 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"