Порушено проблему формування експериментальної компетентності майбутніх учителів фізики та математики. Описано основні умови побудови моделі формування експериментальної компетентності студентів, а також принципи, на яких вона має базуватися. Модель має базуватися на наступних принципах: міцності знань, зв'язку теорії з практикою, оптимізації навчання, системності та послідовності. Названі принципи визначають основні підходи до формування експериментальної компетентності з позиції теорії розвивального навчання. Розроблено модель формування експериментальної компетентності на базі плану частково-дидактичної теорії С. А. Суровікіної, в якому виділено 3 основних етапи діяльності: орієнтовно-мотиваційний (створення проблемної ситуації та введення в неї студентів, усвідомлення проблеми та її вербальне формування у вигляді навчального завдання, формулювання мети, оцінка власних можливостей і планування діяльності з вирішення цієї проблеми), виконавчо-операційний (розв'язання навчального завдання через виділення необхідних знань, вмінь і навичок, способів діяльності; застосування нових знань, способів діяльності до розв'язання початкового навчального завдання, а також нових навчальних завдань на рівні знайомих, змінених і нових умов) і рефлексивно-оцінювальний (контроль, який переходить в самоконтроль; корекція (за необхідності); оцінка, яка переходить в самооцінку).

  Повний текст PDF - 739.823 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"