В оглядовій статті розглянуто питання смерті кардіоміоцитів шляхом апоптозу за серцево-судинної патології та здатність певних лікарських засобів активувати або інгібувати цей процес, що може бути перспективним напрямом терапії захворювань серцево-судинної системи. Важливим питанням є встановлення прогностичного значення апоптотичного процесу - чи це одна з ранніх причин захворювання, чи він супроводжує її термінальну стадію. Уточнення стимулів і механізмів програ мованої загибелі клітин за серцево-судинної патології може надати змогу окреслити потенційні цілі для подальшого терапевтичного втручання. Наведені дані свідчать про доцільність подальшого вивчення й оцінки апоптомодулюючих властивостей лікарських засобів як однієї з провідних ланок їх механізму захисної дії на серцево-судинну систему, що сприятиме оптимізації фармакотерапії. Останніми дослідженнями було встановлено вплив деяких beta-блокаторів, інгібіторів ангіотензин перетворюючого ферменту, антагоністів рецепторів ангіотензину II та препаратів з кардіопротективними властивостями, а саме кверцетину та селену на процес апоптозу кардіоміоцитів за різноманітної серцево-судинної патології.

  Повний текст PDF - 670.667 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"