Наукова періодика України Фармакологія та лікарська токсикологія


Бондарєв Є. В. 
Вплив препаратів глюкозаміну та ацетилсаліцилової кислоти на артеріальний тиск і показники ЕКГ за умов експериментальної холодової травми / Є. В. Бондарєв, С. Ю. Штриголь // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2017. - № 6. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2017_6_5
Серед населення України холодові травми (ХТ) є досить частим явищем і виникають частіше в зимовий час, кількість постраждалих становить понад 12 000 осіб. Більшій частині постраждалих необхідне стаціонарне лікування, смертність перевищує 10 % випадків. Проблему ХТ вивчено недостатньо, на ринку України арсенал ефективних фригопротекторних засобів обмежений. Мета дослідження - порівняти вплив препаратів глюкозаміну - глюкозамін-С БХФЗ, субстанції глюкозаміну гідрохлориду (Гг/х) та ацетилсаліцилової кислоти (АСК) на стан серцево-судинної системи за умов експериментальної гострої ХТ. Модельна гостра ХТ у щурів призводить до значного зниження ректальної температури та артеріального тиску, брадикардії, подовження тривалості QT і підвищення вольтажу зубця T щодо групи інтактного контролю. Збільшення тривалості QT свідчить про подовження електричної систоли шлуночків. Під впливом препаратів глюкозаміну ступінь гіпотермії зменшується, нормалізується артеріальний тиск (особливо на тлі Гг/х). Гг/х найбільшою мірою сприяє нормалізації ЕКГ (за винятком брадикардії), вірогідно зменшує систолічний показник, що свідчить про посилення скоротливості міокарда. АСК за гострої ХТ мало впливає на температуру тіла, хоча сприяє тенденційному зростанню артеріального тиску, не усуває порушень ЕКГ за виключенням нормалізації тривалості QT.Цель работы - охарактеризовать влияние препаратов глюкозамина и ацетилсалициловой кислоты (АСК) на морфологические изменения кожи подушек стоп задних конечностей и кончика хвоста у крыс после острого общего охлаждения (ООО). Острую холодовую травму (ХТ) моделировали на крысах в морозильной камере "Nord Inter-300" при -18 <$E symbol Р>C на протяжении 2 часов. Исследуемые препараты: ацетилсалициловую кислоту (25 мг/кг), "Глюкозамин-С БХФЗ" (82,5 мг/кг) и глюкозамина гидрохлорид (50 мг/кг) - вводили профилактически за 30 мин до острой ХТ. Установлено, что глюкозамина гидрохлорид и "Глюкозамин-С БХФЗ" оказывают выраженное положительное влияние на гистоструктуру кожи крыс в сравнении с препаратом сравнения ацетилсалициловой кислотой. Выводы: наиболее выраженный фригопротекторный эффект проявили глюкозамина гидрохлорид и "Глюкозамин-С БХФЗ", при использовании которых отсутствуют воспалительные реакции в дерме, не наблюдали нарушения микроциркуляции, под действием глюкозамина гидрохлорида гистологическая структура кожи приближается к группе интактного контроля. При этом ацетилсалициловая кислота практически не влияет на нарушения гистоструктуры кожи у животных - отмечен выраженный гиперкератоз, дистрофия кератиноцитов, воспалительная реакция в дерме и подкожной клетчатке.
  Повний текст PDF - 499.097 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Бондарєв Є.
  • Штриголь С.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Бондарєв Є. В. Вплив препаратів глюкозаміну та ацетилсаліцилової кислоти на артеріальний тиск і показники ЕКГ за умов експериментальної холодової травми / Є. В. Бондарєв, С. Ю. Штриголь // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2017. - № 6. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2017_6_5.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Бондарєв Євген Вікторович (медичні науки)
  • Штриголь Сергій Юрійович (1963–) (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського