Результати попередніх досліджень перспективного антидепресанта 2-метил-3-(феніламінометил)-1H-хінолін-4-ону, що під лабораторною назвою атристамін є об'єктом поглибленого фармакологічного вивчення, доводять аналгетичні властивості цієї сполуки. Оскільки опіоїдергічна ланка антиноцицептивної системи є однією з найважливіших систем контролю за болем, дослідження участі опіоїдних рецепторів у механізмі знеболювальної дії речовини, що її виявляє, є обов'язковим. Мета дослідження - з'ясувати в експерименті роль опіоїдергічної системи в механізмі знеболювального ефекту атристаміну та оцінити можливий адиктивний потенціал досліджуваної сполуки. Дослідження виконано у два етапи: на першому - визначали участь опіоїдергічної ланки антиноцицептивної системи в реалізації аналгетичного ефекту атристаміну на моделі теплової імерсії хвоста мишей шляхом фармакологічного аналізу з використанням антагоніста опіоїдних рецепторів налоксону, на другому - оцінювали адиктивний потенціал досліджуваної сполуки. Результати першого етапу досліджень показали, що налоксон повністю усуває аналгетичний ефект атристаміну, що свідчить про участь опіоїдергічних механізмів у знеболювальній дії сполуки на моделі соматичного болю. Адиктивний потенціал атристаміну визначали в мишей, яким його вводили внутрішньошлунково в дозі 100 мг/кг протягом 14 днів, за комбінованим дизайном експерименту, що поєднує можливість виявлення як спонтанної (внаслідок неодержання чергової дози речовини), так і налоксон-індукованої абстиненції. За сукупністю одержаних результатів другого етапу дослідження доведено, що перспективний антидепресант атристамін, який виявляє аналгетичні властивості, адиктивного потенціалу не має.

  Повний текст PDF - 444.918 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"