У світовій практиці анестезіології та реаніматології для пробудження пацієнта після наркозу використовують антагоністи наркозних препаратів - аналептики. Їх застосування спрямоване на зняття інтоксикації та зменшення побічних ефектів наркозу, пов'язаних з пригніченням центральної нервової системи. За останні 50 років асортимент аналептиків не поповнювався новими препаратами. Мета дослідження - вивчення аналептичної активності похідного сірко- та азотвмісних гетероциклів (гетерозиду-21) на моделі кетамінового наркозу. Оцінку аналептичного (пробуджуючого) ефекту речовин проводили на самцях білих нелінійних мишей на моделі кетамінового наркозу. Препаратами порівняння були класичні аналептики - сульфокамфокаїн (СКК) і кордіамін, що стимулюють дихальний і судиноруховий центр довгастого мозку. Тварин було рандомізувано на 4 групи (n = 5 - 23): контрольна (кетамін) та експериментальні (кетамін + гетерозид-21, кетамін + СКК, кетамін + кордіамін). Досліджувані речовини та препарати порівняння вводили внутрішньоочеревинно на 15-й хв після входження тварин у третю фазу наркозу (знерухомлене бічне положення з рівномірним уповільненим диханням). Ефективність досліджуваних речовин оцінювали за тривалістю наркозу. Вплив на дихальний центр визначали за частотою дихальних рухів на 1 хв у різних фазах наркозного сну, до та після введення пробуджуючих препаратів. Частоту дихання враховували протягом 60 с, починаючи з прийняття мишами бокового положення, останній замір здійснювали після повного пробудження (прийняття положення на чотирьох лапах). Одержані результати свідчать про те, що гетерозид-21 прискорював пробудження тварин на 11,83 % відносно контролю, сульфокамфокаїн - на 13,0 %, а кордіамін - на 7,02 %. Гетерозид-21 у дозі, у 20 разів меншій за дозу СКК, не поступався йому за ефективністю, а в дозі, у 63 рази меншій, ніж кордіамін, скорочував тривалість наркозу в 1,7 разу. Таким чином, експериментально підтверджено, що модель кетамінового наркозу надає змогу кількісно оцінювати пробуджувальну (аналептичну) дію оригінальних субстанцій (гетерозидів) і класичних аналептиків, а також їх вплив на дихальний центр головного мозку. Встановлено, що гетерозиди (похідні сірко- та азотвмісних гетероциклів) є перспективними для пошуку оригінальних аналептиків.

  Повний текст PDF - 358.72 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"