Роль ефлюксних систем у резистентності мікроорганізмів до антибіотиків

Вринчану, Н. О.

Огляд літератури узагальнює сучасні дані щодо класифікації, структури та функцій ефлюксних помп, їх ролі в життєдіяльності бактерій, зокрема, у розвитку резистентності до антимікробних препаратів. Генетичні детермінанти транспортерів можуть міститися на хромосомах та плазмідах або транспозонах, що зумовлює легкість передачі цих генів, а отже й появу нових стійких штамів патогенів. Слід зазначити, що резистентність, що пов'язана з ефлюксом, натепер виявлено практично для всіх відомих класів антибактеріальних препаратів. Ефлюксні помпи, що присутні в клітинах прокаріот та еукаріот, розподіляються на 2 типи: первинні (АТФ-залежні) транспортери та вторинні, які використовують енергію електрохімічного градієнта. Згідно з класифікацією за молекулярною структурою, виділяють 5 родин (надродин) ефлюксних помп - ABC (ATP binding cassette), MFS (major facilitator superfamily), MATE (multidrug and toxic compound extrusion), SMR (small multidrug resistance) та RND (resistance-nodulation-division). Встановлено, що в клінічних штамів грамнегативних бактерій ефлюкс більшою мірою пов'язаний з RNDнадродиною, у грампозитивних - з MFS-надродиною. Сьогодні з'ясовано, що з ефлюксними помпами пов'язаний не лише викид антибіотиків з клітини назовні, але й виділення факторів патогенності, адгезинів, токсинів, сигналів міжклітинної взаємодії, що забезпечує мікроорганізмам існування в певних екологічних нішах, зокрема, в організмі людини, тварин і рослин. Надана інформація свідчить про досить складну систему ефлюксу в прокаріотів, яка забезпечує їм здатність до колонізації. макроорганізму та стійкість до антибіотиків. Гіперактивність ефлюксних помп є одним з основних механізмів протидії антимікробним препаратам і створює серйозну проб лему в разі лікування пацієнтів з гнійно-запальними процесами, зумовленими резистентними штамами збудників.


	Наукова періодика України		Фармакологія та лікарська токсикологія