Гіперактивність сечового міхура характеризується ніктурією, частим і терміновим сечовипусканням, що може супроводжуватися нетриманням сечі. Така патологія викликає значне погіршення якості життя людини. Натепер відомо, що гіперактивність сечового міхура пов'язана з порушенням функціонування нейронів, залучених до регуляції гладеньких м'язів та уротелію, але чіткий механізм розвитку дисфункції сечового міхура не з'ясовано. Однак вірогідною причиною може бути каналопатія BKCa каналів у гладеньких м'язах міхура. Мета дослідження - порівняти характеристику калієвого струму в гладеньком'язових клітинах здорових щурів та щурів з моделлю гіперактивного сечового міхура, з'ясувати роль BKCa каналів у роботі сечового міхура та запропонувати фармакологічну корекцію модулятором цих каналів - ліпосомальним кверцетином. За допомогою методу реєстрації трансмембранних струмів "петч клемп" показано суттєве зменшення густини калієвого струму в гладеньком'язових клітинах у щурів з гіперактивним сечовим міхуром від (175,9 +- 6,7) пА/пФ у контролі до (64,9 +- 12,1) пА/пФ на моделі. Селективний блокатор BKCa каналів паксилін зменшував калієвий струм приблизно вдвічі, що вказує на значну функціональну експресію цих каналів та їх важливу роль у регуляції скоротливої активності сечового міхура. Ліпосомальний кврцетин - ефективний активатор ВКСа каналів - збільшував густину калієвого струму в гладеньком'язових клітинах сечового міхура модельних щурів з (34,8 +- 0,8) пА/пФ до (54,2 +- 2,5) пА/пФ. Отже, гіперактивність сечового міхура пов'язана з каналопатією калієвих каналів і, зокрема, BKСа каналів, а їх пригнічена функція може бути частково відновлена ліпосомальним кверцетином.

  Повний текст PDF - 2.027 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"