Наукова періодика України | Фармакологія та лікарська токсикологія | ||
Нефьодов О. О. Нейротропні ефекти антидепресантів за умов експериментального еквівалента розсіяного склерозу / О. О. Нефьодов // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2015. - № 6. - С. 28-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_6_5 Розсіяний склероз є найпоширенішим демієлінізуючим захворюванням, яке вражає переважно осіб молодого працездатного віку (16 - 45 років) і швидко призводить до інвалідизації. Когнітивні й емоційно-афективні порушення в більшості хворих проявляються погіршенням найважливіших психічних функцій (уваги, пам4яті). При цьому понад половина хворих уже на початкових стадіях захворювання пред'являють скарги на стійкі порушення нейропсихологічних функцій (біль, інсомнія) і практично всі мають психологічні проблеми (зменшення м'язової сили, дезадаптація та депресія). Мета дослідження - порівняльний аналіз впливу антидепресантів (амітриптиліну, флуоксетину, триттико та пароксетину) на формування ноцицептивної відповіді, силу м'язового тонусу й оцінка їх антидепресивної активності в щурів на фоні моделювання експериментального алергічного енцефаломієліту (ЕАЕ). Максимальну знеболювальну активність спостерігали на фоні введення флуоксетину та триттико, що відповідало збільшенню аналгетичного потенціалу в 2,7 (<$Eroman p~symbol Г~0,05>) та 3,1 разу (<$Eroman p~symbol Г~0,05>) відповідно у порівнянні з показниками вихідного стану. При цьому на фоні введення амітриптиліну знеболювальний потенціал на піку активності складав 166,2 % (<$Eroman p~symbol Г~0,05>) у порівнянні з показниками вихідного стану. У тварин усіх експериментальних груп на 12-ту добу формування демієлінізації спостерігали зменшення м'язового тонусу в середньому в 1,5 - 2,5 разу. Показано, що більш виражену динаміку щодо зміцнення м'язового тонусу було зареєстровано на фоні введення флуоксетину та пароксетину: збільшення часу, протягом якого щури утримувалися на стрижні, що обертається, склало відповідно 78,40 (<$Eroman p~symbol Г~0,05>) та 74,21 % (<$Eroman p~symbol Г~0,05>) у порівнянні з показниками 12-ї доби експерименту. У групі ЕАЕ (активного контролю) час іммобілізації (завмирання тварин у воді під час примусового плавання) був найвищий: (209,4 +- 11,9) с, що відповідало високому рівню тривожності та занепокоєння. У разі використання антидепресантів час іммобілізації зменшувався для групи амітриптиліну на 27,75 % (<$Eroman p~symbol Г~0,05>), для флуоксетину на 33,43 % (<$Eroman p~symbol Г~0,05>), для триттико на 48,05 % (<$Eroman p~symbol Г~0,05>) та для пароксетину на 46,70 % (<$Eroman p~symbol Г~0,05>). Таким чином, найперспективнішими за знеболювальною та антидепресивною дією, а також за здатністю збільшувати м'язовий тонус у тварин з експериментальним еквівалентом розсіяного склерозу з урахуванням базової гормональної терапії метилпреднізолоном є триттико та пароксетин. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Нефьодов О. О. Нейротропні ефекти антидепресантів за умов експериментального еквівалента розсіяного склерозу / О. О. Нефьодов // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2015. - № 6. - С. 28-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_6_5.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |