Цукровий діабет (ЦД) I типу - одне з найпоширеніших ендокринних захворювань. За сучасних умов ЦД I типу вражає дітей, починаючи з раннього віку. Гостроту проблеми визначає також швидкий розвиток ускладнень, які спричиняють інвалідизацію, погіршують якість і скорочують тривалість життя пацієнтів. Відомо, що гіперглікемія і викликана нею генерація активних форм кисню (АФК) вносять значний вклад у розвиток не лише ЦД I типу, але й його ускладнень. Оксидативний стрес активує каскад різних сигнальних шляхів, включаючи поліольний; збільшує утворення кінцевих продуктів посиленого глікозилювання тощо. При цьому активується транскрипційний фактор NF-kB, індукуються або інгібуються відповідні мікроРНК, що зумовлює порушення генної експресії та епігенетичної регуляції, запуск програми апоптозу. Активно вивчаються фармакологічні властивості різноманітних антиоксидантних сполук природного та синтетичного походження (біофлавоноїдів, ресвератролу, N-ацетилцистеїну, інгібіторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи тощо) як в комплексному лікуванні ЦД I типу, так і для запобігання його ускладненням (зокрема, діабетичної кардіоміопатії). Вказано на перспективи комплексного антиоксидантного лікування кардіальної дисфункції. При цьому відмічено зниження активації NF-kB та зменшення апоптозу кардіоміоцитів. Отже, доцільно розробляти нові стратегії фармакологічної корекції оксидативного стресу для запобігання розвитку ускладнень у разі ЦД I типу.

  Повний текст PDF - 1.684 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"