Як відомо, у 10 - 20 % хворих на бронхіальну астму (БА) відмічається тяжкий перебіг захворювання з проявами терапевтичної резистентності, а варіабельність відповіді на ряд протиастматичних препаратів залежить від генетичних особливостей організму. У половини пацієнтів виявляється СА і АА генотипи поліморфізму А734С гена CYP1A2, що супроводжується повільним метаболізмом теофіліну й зумовлює небезпеку виникнення побічних реакцій. У хворих з тяжкою резистентною БА поліморфізм 3435СС гена множинної лікарської стійкості (MDR1) підвищує ризик потреби у високих дозах (<$E symbol У 4> таблеток на добу) системних глюкокортикостероїдів (ГКС). У хворих з тяжкою резистентною БА з генотипами 3435СС і 3435СТ у період загострення виявлено потребу у високих дозах <$E beta 2>-адреноміметиків (понад 8 разів на 1 добу). Реакція на <$E beta 2>-адреноміметики суттєво залежить від поліморфізму Arg16Gly гена <$E beta 2>-адренорецепторів: у пацієнтів, гомозиготних за Arg16, відмічено більш виражену бронходилатаційна відповідь на сальбутамол, але нижчий контроль хвороби за його регулярного застосування. Поліморфізм гена Arginase 1 (ARG1) також достовірно асоційований з відповіддю на бронходилататори. Поліморфізм IIe559Asn в екзоні 5 гена ГКС рецептора (NR3C1) навіть за гетерозиготності асоційований з терапевтичною резистентністю під час застосування інгаляційних ГКС, також виявлено зв'язок між порушенням чутливості до інгаляційних ГКС та поліморфізмами Asn363Ser і Arg23Lys в екзоні 2 гена NR3C1. Заміна A на G в інтроні 9 гена <$E beta>-імуноглобулінового рецептора тучних клітин (FCER2) пов'язана з ризиком загострення БА на фоні терапії інгаляційними ГКС. Доведено, що в пацієнтів з мутаціями (делеції в області консенсусних сайтів зв'язування Sp1, Erg-1, - М-алель) у гені 5-ліпооксигенази (AL0X-5) терапія інгібіторами лейкотрієнового шляху практично неефективна. Вивчено роль епігенетичних змін (зокрема, експресії мікроРНК) у реакції на протиастматичну терапію. Отже, з алельними варіантами генів можуть бути пов'язані зміни метаболізму, транспорту та екскреції ЛЗ, а також зміни здатності клітин-мішеней до зв'язування або до взаємодії з ЛЗ. Вказані фармакогенетичні аспекти необхідно враховувати під час фармакотерапії БА.

  Повний текст PDF - 1.541 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"