Мета дослідження - експериментальна оцінка впливу аналгетиків (парацетамол, диклофенак натрію, лорноксикам) та ад'ювантних засобів (габапентин, амітриптилін) на поведінкові реакції щурів в тесті "відкрите поле" та м'язовий тонус на фоні моделювання розсіяного склерозу. Розсіяний склероз у щурів моделювали шляхом внутрішньошкірного введення енцефалітогенної емульсії. Лікарські препарати вводили з 12 доби від початку моделювання патологічного стану 1 раз на одну добу протягом 5 діб. Поведінку тварин у тесті "відкрите поле" оцінено за показниками рухової (кількість перетнутих квадратів - горизонтальний компонент та стойок - вертикальний компонент), дослідницько-орієнтувальної активності (кількість заглядань у "норки") та емоційного стану (кількість актів грумінгу та болюсів). Оцінено також м'язовий тонус за показником часу утримування тварини на стрижні, що обертається. Результати проведених досліджень на тваринах з моделлю розсіяного склерозу свідчать про позитивну динаміку показників поведінки щурів у тесті "відкрите поле" після 5-разового щоденного застосування знеболюючого засобу лорноксикаму в дозі 0,3 мг/кг та ад'юванту габапентину в дозі 100 мг/кг. Так на 17 добу експерименту після 5-разового застосування габапентину збільшувалася рухова активність тварин: кількість перетнутих квадратів у тесті "відкрите поле" збільшилася на 40,9 % у порівнянні з показниками 12 доби експерименту, а також значно посилювалася дослідницько-орієнтувальна поведінка. За цим показником габапентин перевершував усі досліджені препарати. Емоційний стан тварин за оціночним критерієм кількості актів грумінгу та болюсів відповідав показникам вихідного стану щуру були спокійні, без проявів тривожності. За цих умов також значно покращувався м'язовий тонус: тривалість утримування щурів на стрижні, що обертається, збільшувалася майже в 1,5 разу порівняно з попереднім терміном дослідження та майже в 9 разів порівняно з показником тварин без лікування. Подібні показники були зареєстровані на фоні 5-разового щоденного введення лорноксикаму щурам з моделлю розсіяного склерозу, який перевищував ефекти інших аналгетиків (парацетамолу, диклофенаку) на поведінку тварин у тесті "відкрите поле", зокрема, за показником орієнтувальнодослідницької реакції лорноксикам був у 4,6 разу ефективніший за диклофенак. Відзначено також позитивний вплив лорноксикаму на м'язовий тонус, за цим показником препарат поступався лише габапентину. Сукупність одержаних результатів щодо впливу аналгетичних та ад'ювантних засобів на поведінку та м'язовий тонус щурів з моделлю розсіяного склерозу обгрунтовує перспективність подальших досліджень лорноксикаму та габапентину на тлі базової гормональної терапії як засобів фармакологічної корекції відповідних порушень при розсіяному склерозі та оптимізації лікування цього патологічного стану.

  Повний текст PDF - 1.124 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"