Великий досвід застосування об'єктивного методу оцінки больової чутливості, термоалгометрії та визначення порога больової чутливості за тестом "tail-flick" у тварин надають змогу стверджувати, що аналіз результатів дослідження аналгетичної активності ксенобіотиків значною мірою залежить від больової чутливості (вихідної) кожної особини. Межі порога больової чутливості, визначені за вказаним тестом, досить широкі, і найнижчі значення відрізняються від найвищих у десятки разів: розбіжність вихідних значень больової чутливості здорових щурів коливалася від 1,0 до 22,0 - 23,0 с. Нехтування цим фактом може призвести до неправдивої інтерпретації даних щодо аналгезуючої дії досліджуваних зразків. З метою оптимізації оцінки порога больової чутливості за тестом "tail-flick" встановлено поріг больової чутливості в значної кількості інтактних білих щурів (290 особин), визначено ранги (межі) порога больової чутливості та кількість тварин, що належить до певного рангу. Зроблено рекомендації щодо необхідності врахування вихідного значення порога больової чутливості (рангу) за формування дослідних груп, а також рандомізації тварин за цим показником за умов застосування тесту "tail-flick" під час вивчення протибольової активності ксенобіотиків. Вивчення аналгезуючої активності ксенобіотиків доцільно проводити на тваринах (білих щурах) з вихідною больовою чутливістю, що властива найбільшій кількості тварин, - вихідне значення порога больової чутливості у яких, визначене за тестом "tail-flick", знаходиться у межах 4,0 - 9,9 с.

  Повний текст PDF - 995.553 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"