Мета роботи - оцінити ефективність ендоваскулярних механічних методів реканалізації при ішемічному інсульті та проаналізувати проблемні випадки. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 33 пацієнтів з гострим ішемічним інсультом унаслідок оклюзії великих судин. Чоловіків було 18 (54,5 %), жінок - 15 (45,5 %). Усім хворим проведено ендоваскулярні втручання для відновлення прохідності церебральних артерій із використанням різних методів і технік механічної тромбектомії. В усіх випадках застосовували нейровізуалізацію (мультиспіральну комп'ютерну томографію головного мозку та селективну церебральну субтракційну ангіографію). Топографічну оцінку ранніх комп'ютерно-томографічних змін при ішемічному інсульті проводили за шкалою ASPECTS. Тяжкість неврологічної симптоматики в гострий період ішемічного інсульту оцінювали за шкалою NIHSS. Для оцінки успішності реперфузії після механічної тромбектомії застосовували шкалу mTICI. Успішної реперфузії (mTICI 2b-3) при застосуванні стент-ретриверів і дистальних аспіраційних катетерів досягнуто у 22 (66,7 %) спостереженнях. Загальна частота інтраопераційних ускладнень становила 12,1 %. Летальність - 12,1 %. Висновки: ендоваскулярні методи реперфузії із застосуванням стент-ретриверів і дистальних аспіраційних катетерів при гострому ішемічному інсульті є ефективними. Ендоваскулярну реперфузію доцільно починати з механічної тромбаспірації. При проведенні ендоваскулярної реканалізації використання стент-ретриверів у поєднанні зі направляючими балонними катетерами без дистальних аспіраційних катетерів підвищує ризик виникнення дистальної реемболії та емболії інших артеріальних басейнів.

  Повний текст PDF - 1.331 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"