Мета роботи - оцінити результати ендоскопічного хірургічного лікування пацієнтів із синдромом зап'ясткового каналу порівняно з відкритою декомпресією серединного нерва. Для декомпресії серединного нерва в ділянці карпального каналу обрано ендоскопічну методику та інструментарій K. G. Krishnan. Наведено техніку виконання ендоскопічного втручання крізь зап'ястковий доступ. Проаналізовано результати лікування 104 пацієнтів методом ендоскопічної та прямої декомпресії серединного нерва. Стан пацієнтів оцінювали до хірургічного втручання, на 7-му та 30-ту добу після операції. Регрес невропатичного больового синдрому за даними опитувальника BCTQ мав місце в усіх прооперованих пацієнтів. Функціональні результати в післяопераційний період погіршувалися на 7-му добу, але з 30-ї доби хворі відзначали значне поліпшення функції кисті, що відповідало змінам на контрольній електоронейроміограмі та результатам ультразвукового сканування серединного нерва. В одному випадку після хірургічного втручання не спостерігали регресу гіпестезії. Висновки: ендоскопічні технології є методом вибору при лікуванні пацієнтів із синдромом зап'ясткового каналу. Завдяки малоінвазивності та достатній візуалізації структур карпального каналу їх з успіхом можна використовувати в нейрохірургічній практиці. Результати лікування свідчать про ефективність ендоскопічної методики та швидке відновлення працездатності у прооперованих хворих.Мета роботи - оцінити результати ендоскопічного хірургічного лікування пацієнтів із синдромом зап'ясткового каналу порівняно з відкритою декомпресією серединного нерва. Для декомпресії серединного нерва в ділянці карпального каналу обрано ендоскопічну методику та інструментарій K. G. Krishnan. Наведено техніку виконання ендоскопічного втручання крізь зап'ястковий доступ. Проаналізовано результати лікування 104 пацієнтів методом ендоскопічної та прямої декомпресії серединного нерва. Стан пацієнтів оцінювали до хірургічного втручання, на 7-му та 30-ту добу після операції. Регрес невропатичного больового синдрому за даними опитувальника BCTQ мав місце в усіх прооперованих пацієнтів. Функціональні результати в післяопераційний період погіршувалися на 7-му добу, але з 30-ї доби хворі відзначали значне поліпшення функції кисті, що відповідало змінам на контрольній електоронейроміограмі та результатам ультразвукового сканування серединного нерва. В одному випадку після хірургічного втручання не спостерігали регресу гіпестезії. Висновки: ендоскопічні технології є методом вибору при лікуванні пацієнтів із синдромом зап'ясткового каналу. Завдяки малоінвазивності та достатній візуалізації структур карпального каналу їх з успіхом можна використовувати в нейрохірургічній практиці. Результати лікування свідчать про ефективність ендоскопічної методики та швидке відновлення працездатності у прооперованих хворих.

  Повний текст PDF - 855.728 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"