Мета роботи - порівняти ефективність різних видів комбінованої анестезії при лапароскопічній холецистектомії, проведеній за умов карбоксиперитонеума. Обстежено 119 хворих (19 (16 %) чоловіків і 100 (84 %) жінок) віком від 20 до 82 років, прооперованих з приводу гострого (39 (32,8 %)) та хронічного (80 (67,2 %)) холециститу. Всім хворим виконано лапароскопічну холецистектомію з використанням карбоксиперитонеума. У всіх випадках операцію проводили в умовах комбінованої анестезії з інтубацією трахеї та застосуванням штучної вентиляції легень, проте базис-анестезія у групах відрізнялася. Залежно від виду анестезії пацієнтів випадковим чином розподілили на три групи: в 1-й групі порівняння (n = 44) застосовано комбіновану загальну внутрішньовенну анестезію, в 2-й групі порівняння (n = 44) - комбіновану інгаляційну анестезію з використанням севорану, в основній групі (n = 31) - комбіновану спінальну анестезію з використанням 0,5 % розчину бупівакаїну (маркаїну) у дозі 1,5 - 2,0 мл (7,5 - 10,0 мг) та препаратів для загальної внутрішньовенної анестезії. За віком, співвідношенням статей, обсягом і тривалістю оперативного втручання групи статистично значущо не відрізнялися (<$E р~>>~0,05>). Порівнювали показники гемодинамічного профілю, інтраопераційну аналгезію та потребу в наркотичних аналгетиках у післяопераційний період, динаміку післяопераційного больового синдрому, необхідність у додатковому призначенні гіпотензивних засобів. Вивчено післяопераційний рівень глікемії, показники відновлення після анестезії та тривалість післяопераційного перебування y стаціонарі. Середня величина систолічного артеріального тиску при інсуфляції вуглекислого газу в черевну порожнину: 1-ша група - (137,5 +- 18,9) мм рт. ст., 2-га група - (136,6 +- 17,7) мм рт. ст., 3-тя група - (115,0 +- 13,7) мм рт. ст. Показники у пацієнтів 3-ї групи статистично значущо (<$E р~<< ~0,001>) відрізнялись від таких у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп. Середня величина середнього артеріального тиску при застосуванні карбоксиперитонеума: 1-ша група - (101,7 +- 14,1) мм рт. ст., 2-га група - (100,0 +- 12,2) мм рт. ст., 3-тя група - (86,7 +- 10,4) мм рт. ст. (<$E p~<<~0,001>). Вияви тахікардії (90 та більше скорочень на хвилину) в 1-й групі зафіксовано у 13 (29,5 %) пацієнтів, у 2-й групі - у 14 (31,8 %), у 3-й групі - у 3 (9,7 %). У середньому за 1 год анестезії використано в 1-й групі 731 мкг фентанілу, у 2-й групі - 670 мкг, у 3-й групі - 346 мкг (<$E р~<<~0,01>). Низька травматичність лапароскопічної холецистектомії по-різному вплинула на необхідність післяопераційного призначення фентанілу у групах. Висновок: виявлено клінічно та статистично значущі переваги комбінованої спінальної анестезії: швидке відновлення функції центральної нервової системи, більш раннє переведення хворих на спонтанну вентиляцію легень та нетривалий період післяопераційного перебування у стаціонарі (1-ша група - (7,77 +- 2,11) доби, 2-га - (7,77 +- 2,34) доби, 3-тя - (4,55 +- 2,17) доби (<$E p~<<~0,001>)).Мета роботи - порівняти ефективність різних видів комбінованої анестезії при лапароскопічній холецистектомії, проведеній за умов карбоксиперитонеума. Обстежено 119 хворих (19 (16 %) чоловіків і 100 (84 %) жінок) віком від 20 до 82 років, прооперованих з приводу гострого (39 (32,8 %)) та хронічного (80 (67,2 %)) холециститу. Всім хворим виконано лапароскопічну холецистектомію з використанням карбоксиперитонеума. У всіх випадках операцію проводили в умовах комбінованої анестезії з інтубацією трахеї та застосуванням штучної вентиляції легень, проте базис-анестезія у групах відрізнялася. Залежно від виду анестезії пацієнтів випадковим чином розподілили на три групи: в 1-й групі порівняння (n = 44) застосовано комбіновану загальну внутрішньовенну анестезію, в 2-й групі порівняння (n = 44) - комбіновану інгаляційну анестезію з використанням севорану, в основній групі (n = 31) - комбіновану спінальну анестезію з використанням 0,5 % розчину бупівакаїну (маркаїну) у дозі 1,5 - 2,0 мл (7,5 - 10,0 мг) та препаратів для загальної внутрішньовенної анестезії. За віком, співвідношенням статей, обсягом і тривалістю оперативного втручання групи статистично значущо не відрізнялися (<$E р~>>~0,05>). Порівнювали показники гемодинамічного профілю, інтраопераційну аналгезію та потребу в наркотичних аналгетиках у післяопераційний період, динаміку післяопераційного больового синдрому, необхідність у додатковому призначенні гіпотензивних засобів. Вивчено післяопераційний рівень глікемії, показники відновлення після анестезії та тривалість післяопераційного перебування y стаціонарі. Середня величина систолічного артеріального тиску при інсуфляції вуглекислого газу в черевну порожнину: 1-ша група - (137,5 +- 18,9) мм рт. ст., 2-га група - (136,6 +- 17,7) мм рт. ст., 3-тя група - (115,0 +- 13,7) мм рт. ст. Показники у пацієнтів 3-ї групи статистично значущо (<$E р~<< ~0,001>) відрізнялись від таких у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп. Середня величина середнього артеріального тиску при застосуванні карбоксиперитонеума: 1-ша група - (101,7 +- 14,1) мм рт. ст., 2-га група - (100,0 +- 12,2) мм рт. ст., 3-тя група - (86,7 +- 10,4) мм рт. ст. (<$E p~<<~0,001>). Вияви тахікардії (90 та більше скорочень на хвилину) в 1-й групі зафіксовано у 13 (29,5 %) пацієнтів, у 2-й групі - у 14 (31,8 %), у 3-й групі - у 3 (9,7 %). У середньому за 1 год анестезії використано в 1-й групі 731 мкг фентанілу, у 2-й групі - 670 мкг, у 3-й групі - 346 мкг (<$E р~<<~0,01>). Низька травматичність лапароскопічної холецистектомії по-різному вплинула на необхідність післяопераційного призначення фентанілу у групах. Висновок: виявлено клінічно та статистично значущі переваги комбінованої спінальної анестезії: швидке відновлення функції центральної нервової системи, більш раннє переведення хворих на спонтанну вентиляцію легень та нетривалий період післяопераційного перебування у стаціонарі (1-ша група - (7,77 +- 2,11) доби, 2-га - (7,77 +- 2,34) доби, 3-тя - (4,55 +- 2,17) доби (<$E p~<<~0,001>)).