Наведено клінічний випадок пацієнтки, 56 років, яка протягом 35 років страждає на гломерулонефрит. Комплексне обстеження передбачало детальне клініко-неврологічне обстеження, дослідження неврологічного статусу в динаміці, нейропсихологічне (визначення рівня конституційної та реактивної тривожності за допомогою шкали Спілбергера-Ханіна), лабораторне (визначення показників електролітного балансу, азотного обміну, автоімунних маркерів пошкодження структур мозкової тканини, ниркової паренхіми) та інструментальне (ультразвукове дослідження нирок, магнітно-резонансна томографія головного мозку в динаміці) дослідження. Виявлено ознаки одночасного ураження структур центрального, периферичного та вегетативного відділів нервової системи, вираженість яких корелювала з активністю основного процесу в нирках та мала, ймовірно, автоімунний генез. Наявність великої кількості патогенетичних механізмів пошкодження центрального, периферичного і вегетативного відділів нервової системи при нирковій патології та недостатнє вивчення їх взаємозумовлювальних впливів потребує комплексного дослідження клінічних, неврологічних і нейропсихологічних характеристик, показників імунного статусу, маркерів автоімунного пошкодження ниркової паренхіми та структур центрального і периферичного відділів нервової системи. Це надасть змогу уточнити патогенетичне та прогностичне значення ступеня ураження нервової системи при захворюваннях нирок, а також оцінити прогностичне значення патології нирок у формуванні та прогресуванні неврологічних і нейропсихологічних розладів.

  Повний текст PDF - 464.337 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"