Мета роботи - вивчити особливості хірургічної техніки та проаналізувати результати лікування пацієнтів із сфеноорбітальними менінгіомами (СОМ). Проведено ретроспективний аналіз результатів комплексного обстеження та хірургічного лікування 35 пацієнтів (30 жінок, 5 чоловіків) із СОМ, госпіталізованих та прооперованих у відділенні нейрохірургії № 2 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги у період з 2000 до 2015 рр. Усі пацієнти мали менінгіоми крила клинопордібної кістки з поширенням на орбіту. Проаналізовано такі показники, як вік, стать, гострота зору до і після операції, тривалість симптомів до операції, екзофтальм, очний біль та інвазія кавернозного синуса. Вивчено висновки операційних протоколів. Проаналізовано результати лікування та спостереження в післяопераційному періоді. Середній вік пацієнтів становив 48,3 року (від 31 до 69 років). Доопераційний зоровий дефіцит мав місце у 20 пацієнтів. Чотирнадцять (40 %) хворих відзначали періорбітальний біль до операції. П'ять пацієнтів не мали екзофтальму, 14 - мали м'який екзофтальм (<< 4 мм), 16 - виражений екзофтальм (>> 4 мм). Тотальної резекції пухлини досягнуто у 13 (37 %) пацієнтів, майже тотальної резекції з невеликими залишками в кавернозному синусі, періорбіті або верхній орбітальній щілині - у 16 (46 %), субтотальної резекції - у 6 (17 %). Післяопераційну гіпестезію трійчастого нерва відзначено у 9 (25,7 %) пацієнтів, повний параліч окорухового нерва після операції - в 1 (3 %), частковий параліч окорухового нерва - у 2 (5,7 %). Установлено, що доопераційний візуальний дефіцит був єдиним клінічним параметром, який впливав на післяопераційний візуальний результат (p = 0,03). Середня тривалість спостереження становила 20,2 міс. У 13 (37,1 %) пацієнтів відзначено продовжений ріст після субтотального видалення, в одного з них виявлено атипову менінгіому. Шість пацієнтів одержували променеву терапію у випадку рецидиву, решті пацієнтів проведено повторну операцію. У післяопераційний період 65 % пацієнтів відзначили поліпшення зору до нормального рівня. Значний регрес екзофтальму спостерігали у 83,3 % хворих. Біль в оці регресувавувсіх випадках. Нейропатію трійчастого нерва спостерігали у 25,7 % пацієнтів. Висновки: радикальне видалення ураженої кістки сприяє ширшій резекції ураженої твердої мозкової оболонки й інтрадурального компонента пухлини, що надає змогу забезпечити тривалий контроль над ростом пухлини. У нашій серії із середнім терміном спостереження 20,2 міс у 62,8 % пацієнтів не відзначено рецедиву пухлини або продовженого росту з її залишків.

  Повний текст PDF - 452.043 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"