Наукова періодика України Українська інтервенційна нейрорадіологія та хірургія


Малярчук Р. Г. 
Предиктори розвитку дисфункції лівого шлуночка, індукованої шлуночковою екстрасистолією / Р. Г. Малярчук // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2016. - № 2. - С. 35-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2016_2_7
Мета роботи - визначити предиктори розвитку ШЕ-індукованої дисфункції лівого шлуночка (ЛШ). Досліджено дві групи пацієнтів. У першій групі 12 пацієнтам із частою симптоматичною ідіопатичною шлуночковою екстрасистолією (ШЕ) проведено радіочастотну абляцію вогнища аритмії ШЕ. Середній вік пацієнтів - 43 +- 12 років. Чоловіків і жінок було порівну. Всім пацієнтам під час електрофізіологічного дослідження за допомогою ехокардіографії визначено значення індексу ударного об'єму (ІУО) ЛШ на синусовому скороченні, першого постекстрасистолічного скорочення (ППС) і першого постстимульованого скорочення після стимульованої події (ППСПСП). ППС і ППСПСП мали ідентичні інтервали зчеплення. Стимуляцію проведено з двох локалізацій: вихідного тракту і верхівки правого шлуночка. До другої групи залучено 13 осіб, із них 8 (61,5 %) чоловіків. Середній вік - 45,1 +- 8,4 року. Вивчено зміни тиску в порожнині лівого передсердя під час стимульованої екстрасистоли зі змінними значеннями інтервалу зчеплення (350, 450 і 550 мс) і змінним інтервалом змодельованого ретроградного проведення (інтервал від початку стимульованого шлуночкового комплексу до стимульованого передсердного) від 20 до 340 мс із кроком 20 мс. ІУО синусового скорочення значно відрізнявся від ІУО ППС та ІУО ППСПСП - 58,3 +- 1,2, 68,5 +- 2,3 і 69,5 +- 1,8 мл/м<^>2 відповідно, між ІУО ППС та ІУО ППСПСП відмінності були відсутні. При порівнянні ІУО ППСПСП із двох локалізацій виявлено відсутність відмінностей за ідентичних інтервалів зчеплення екстрастимулу. На підставі результатів, отриманих у першій групі пацієнтів, створено модель, яка надала змогу достовірно проводити дослідження у другій групі. У цій групі пацієнтів за екстрастимуляції шлуночків з інтервалом зчеплення 550 мс відбувалось підвищення внутрішньопередсердного тиску (ВПТ), яке не залежало від інтервалу зчеплення наступного передсердного екстрастимулу. Однак за стимуляції шлуночків екстрастимулом з інтервалом зчеплення 450 і 350 мс реєстрували підвищення ВПТ до більших значень. Таке явище спостерігали за широкого діапазону передсердних екстрастимулів (40 - 300 мс). Найбільше підвищення ВПТ зафіксовано за шлуночкової екстрастимуляції з інтервалом зчеплення 350 мс у 9 (70 %) пацієнтів і 450 мс - у 4 (30 %). Встановлено, що систола передсердь у разі закритих атріовентрикулярних клапанів призводить до порушень гемодинаміки у пацієнтів з частою ідіопатичною ШЕ. Осіб, схильних до порушення гемодинаміки та потенційного виникненя ШЕ-індукованої дисфункції ЛШ можна розпізнати за даними звичайної 12-канальної електрокардіограми за допомогою ретельного аналізу інтервалу зчеплення ШЕ та часу ретроградного проведення ШЕ. Предиктором цього явища може бути інтервал зчеплення ШЕ менше ніж 500 мс і початок ретроградної Р-хвилі менше ніж через 300 мс після ШЕ.
  Повний текст PDF - 831.075 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Малярчук Р.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Малярчук Р. Г. Предиктори розвитку дисфункції лівого шлуночка, індукованої шлуночковою екстрасистолією / Р. Г. Малярчук // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2016. - № 2. - С. 35-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2016_2_7.

      Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського