Мета роботи - довести можливість використання модифікованої експериментальної моделі ішемічного інсульту для доклінічних випробувань проангіогенної тканинної і клітинної терапії шляхом аналізу морфологічних змін у ділянці ішемічного ушкодження головного мозку. Проведено морфологічний аналіз зони ішемічного ушкодження головного мозку 16 білих безпородних самців щурів за умов моделювання перманентної ендоваскулярної оклюзії середньої мозкової артерії (ОСМА, n = 6) та після інтрацеребральної трансплантації алогенної ембріональної нервової тканини на 2-гу добу після ОСМА (n = 5) таавтотрансплантації кісткового мозку (n = 5) на 1, 3, 7, 14, 21 і 28-му добу після індукції фокальної церебральної ішемії. ОСМА здійснювали за допомогою введення монофіламентної нитки із силіконовим кінчиком (Doccol Corp., США) у просвіт внутрішньої сонної артерії до блокування СМАз одночасним виключенням колатерального кровоплину. Ендоваскулярна оклюзія СМА за допомогою модифікованої методики призводила до формування чітко окресленої зони інфаркту мозку (ЗІ), навколо якої визначалася зона пенумбри, яка в подальшому трансформувалася в периінфарктну зону (ПІЗ). ЗІ і ПІЗ у контрольній групі характеризувалися розвитком некротичних і вторинних нейродегенеративних змін, які на 28-му добу спостереження призводили до формування гліального рубця і лікворних кіст. У групах із тканинною трансплантацією в ПІЗ, починаючи із 7-ї доби, відзначено активацію репаративних процесів, насамперед ангіогенезу, які обмежували поширення ЗІ, зменшували вираженість запальної реакції і сприяли швидкому регресу дистрофічних змін нейронів та глії. Висновки: запропонована ендоваскулярна методика надає змогу ефективно моделювати фокальну церебральну ішемію з чітко визначеними гістологічними змінами, які характеризуються відповідною динамікою. Це надає змогу на доклінічній стадії досліджувати ефекти тканинної проангіогенної терапії, зокрема трансплантації ембріональної нервової тканини та кісткового мозку для лікування ішемічного інсульту.