Мета роботи - порівняти найближчі та віддалені результати резекції печінки у пацієнтів , яким виконували емболізацію воротної вени (ЕВВ) як доопераційну підготовку та пацієнтів, яким доопераційних ендоваскулярних втручань не виконували. ЕВВ виконано 86 пацієнтам , розрахунковий залишковий об'єм печінки (РЗОП) у яких становив менше ніж 30 % від неушкодженої паренхіми печінки. До групи порівняння було залучено 174 пацієнтів, яким у зв'язку з достатнім (понад 30 %) РЗОП доопераційних ендоваскулярних втручань не виконували. У пацієнтів після ЕВВ спостерігали збільшення РЗОП на (<$E 56,6~symbol С~14,0>) %, що надало змогу виключити 82 (95,3 %) пацієнтів з групи підвищеного ризику і виконати радикальну резекцію печінки 77 (89,5 %) пацієнтам. У цій групі клініко-лабораторні вияви пострезекційної печінкової недостатності були меншими, ніж у групі порівняння. Це пояснюється рознесенням у часі основних ушкоджуючих чинників (зменшення об'єму функціонуючої паренхіми печінки і портальної гіпертензії, спричиненої пострезекційним зниженням портальної перфузії). Не відзначено значущої різниці в 1, 3, і 5-річній безрецидивній виживаності між групами. Висновок: ЕВВ є ефективним мінінвазивним методом підготовки до радикальної обширної резекції печінки пацієнтів з метастазами в печінці і підвищеним ризиком пострезекцйної печінкової недостатності.

  Повний текст PDF - 615.651 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"