Досліджено статеві особливості гормональної реакції кори надниркових залоз на гострий тест-стрес (одногодинна іммобілізація) в дорослих щурів, матері яких впродовж останнього тижня вагітності (з 15-ї по 21-у добу) зазнавали іммобілізаційного стресування на тлі введення антагоніста норадреналіну метилдофа (400 мг/кг м.т. на добу) або агоніста ГАМК фенібуту (100 мг/кг м.т. на добу). Введення зазначених препаратів перед стресуванням вагітних щурів запобігало порушенням адренокортикальної реакції на гострий стрес у дорослих нащадків, що їх викликав пренатальний стрес. Гормональна реакція кори надниркових залоз на стресову стимуляцію наближалась до параметрів, притаманних нормальним тваринам: у самців за рахунок підвищення післястресового рівня кортикостерону в плазмі крові, а у самиць – його зниження. Введення метилдофа або фенібуту вагітним щурам, які не зазнавали іммобілізаційного стресування, справляло модифікуючий вплив на формування статевих відмінностей стресової реакції ГГАС у їх дорослих нащадків. Результати досліджень свідчать про суттєву роль норадренергічної та ГАМК-ергічної систем головного мозку в пренатальному програмуванні стресової реактивності ГГАС у нормі та за умов її порушень внаслідок пренатального стресу.Изучены половые особенности гормональной реакции коры надпочечных желез на острый тест-стресс (одночасовая им мобилизация) у взрослых крыс обоего пола, матери которых в течение последней недели беременности подвергались иммобилизационному стрессированию на фоне применения антагониста норадреналина метилдофа или агониста ГАМК фенибута. Введение метилдофа или фенибута беременным крысам перед их стрессированием препятствовало развитию нарушений адренокортикальной реакции на острый стресс у взрослых потомков, вызванных пренатальным стрессом. Гормональная реакция коры надпочечных желез на стрессорную стимуляцию приближалась к параметрам, характерным для нормальных животных: у самцов за счет повышения послестрессорного уровня кортикостерона в плазме крови, а у самок – его снижения. Введение указанных препаратов беременным крысам, которые не подвергались иммобилизационному стрессированию, оказывало модифицирующее влияние на формирование половых различий стрессорной активности ГГАС у взрослых потомков. Результаты исследования указывают на существенную роль норадренергической и ГАМК-эргической систем головного мозга в пренатальном программировании стрессорной реактивности ГГАС в норме и при ее нарушении вследствие пренатального стресса.The author has studied the gender features of hormonal response of adrenal cortex to acute test-stress (one-hour immobilization) in adult rats of both genders whose mothers were exposed during the last week of pregnancy to immobilization stress under use of Methyldopa (a noradrenalin antagonist) or Phenibut (a GABA agonist). Methyldopa or Phenibut administration to pregnant rats before their stressing prevented development of a disturbed adrenocortical response to acute stress in adult offspring, caused by prenatal stress. Hormonal response to adrenocortical stressor stimulation approached the parameters characterizing normal animals: in males by increasing post-stressor corticosterone level in blood plasma, and in females by decreasing it. Administration of these drugs to pregnant rats that did not undergo immobilization stress had a modifying effect on the formation of gender differences in stress-induced HPA axis activity in adult offspring. These findings point out a significant role of noradrenergic amd GABAergic systems of the brain in prenatal programming of stress reactivity of the HPA axis under normal conditions and its disturbance due to prenatal stress.

  Повний текст PDF - 181.157 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"