Мета роботи - вивчити вплив інсуліну і ретаболілу на функціональний стан симпатико-адреналової системи (САС) у хворих на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ. Хворих на вперше діагностований туберкульоз в поєднанні з ВІЛ-інфекцією було розподілено на 3 групи. Хворі 1-ї групи (20 осіб) одержували тільки антимікобактеріальну терапію, хворі 2-ї групи (30 осіб) - антимікобактеріальну терапію із включенням в неї інсуліну, хворі 3-ї групи (31 особа) - антимікобактеріальну терапію із включенням в неї ретаболілу. Для оцінки функціонального стану мозкового шару наднирників застосовано дослідження екскреції адреналіну і норадреналіну в добовій сечі, яке було проведене за допомогою флюорометричного методу до початку лікування і через 2 міс. Активність САС до початку лікування у всіх хворих була значно підвищеною. У хворих всіх груп після лікування відбулося вірогідне зниження тонусу адреналової ланки САС, концентрація адреналіну у хворих 2-ї групи навіть знизилася до рівня здорових осіб. За рахунок зниження саме екскреції адреналіну зазнав тенденції до нормалізації коефіцієнт симпатико-адреналової дисоціації: у хворих, які одержували препарати анаболічної дії, цей показник зазнав найбільш виражених змін у бік нормалізації, у порівнянні з показником до лікування, а в 2-й групі досяг рівня здорових осіб (p >> 0,05). Висновки і практичні рекомендації: комплексне лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, асоційований з ВІЛ-інфекцією, із застосуванням інсуліну і ретаболілу сприяє зниженню активності та покращанню функціонального стану САС. Хворим на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ, а особливо хворим зі зниженим індексом маси тіла, патогенетично доцільне застосування інсуліна або ретаболілу в період інтенсивної фази лікування туберкульозу.

  Повний текст PDF - 415.666 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"