Предмет дослідження - сукупність теоретичних і методичних аспектів і практичних заходів щодо фінансування сталого розвитку. Мета дослідження - розвиток теоретико-методологічних засад і розробка рекомендацій щодо механізму фінансування сталого розвитку на різних інституційних рівнях. Теоретичною основою дослідження є положення економічної теорії, економіки природокористування, теорії сталого розвитку, інституційного аналізу, міжнародних відносин, методологічну основу дослідження складає сукупність загальнонаукових і спеціальних методів. Систематизовано інституційне забезпечення фінансування сталого розвитку, обгрунтовано зміст механізму фінансування сталого розвитку на різних інституційних рівнях; запропоновано рекомендації з удосконалення фінансового забезпечення сталого розвитку в Україні. Результати дослідження можуть знайти застосування у сфері економіки та державного управління у процесі прийняття рішень щодо природокористування й охорони навколишнього середовища. Висновки: дієвий механізм фінансування сталого розвитку передбачає узгодження приватних інтересів з державними цілями та створення інституційних засад, що стимулюють націлені на одержання прибутку інвестиції, одночасно з мобілізацією державних ресурсів для обов'язкової діяльності в сфері сталого розвитку. Необхідним є удосконалення механізму фінансування, зокрема у частині змін у структурі стимулювання. В Україні доцільно конкретизувати нормативно-правове забезпечення інструментів механізму фінансування, з особливим наголосом на стимулюванні досягнення встановлених цілей та активізації діяльності на всіх інституційних рівнях задля мобілізації фінансових ресурсів з доступних джерел.

  Повний текст PDF - 368.43 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"