Предмет дослідження - взаємозв'язки та взаємозалежності між структурними елементами соціально-економічної системи, які трансформуються у процесі еволюційних змін світових стандартів якості життя. Мета роботи - розгляд природніх факторів і чинників, які зумовили трансформаційні зміни соціально-економічних систем країн та деталізація розглянутих трансформацій для аналогічної української системи для подальшого удосконалення її функціонування у подальшому. Дослідження базується на вивченні системної методології під час доведення об'єктивності еволюційних трансформацій соціально-економічних систем. Основні методи, які використанні в дослідженні - це загальні теоретичні (аналізу, синтезу, індукції та дедукції) для виділення базових принципів соціально-економічної системи, а також емпіричний метод для характеристики основних ознак оптимальності структури досліджуваної системи в Україні. Складність досліджень під час розгляду трансформаційних змін соціальноекономічних систем пояснюється багатовекторністю поняття економічного та соціального розвитку, великою кількістю факторів, що зумовлюють цей рівень і повіязано як з економічними передумовами функціонування в певній державі, так і з соціальними: індивідуалізованими (демографічними, расовоетнічними, соціально-статусними) характеристиками самих людей, що формуються у них в середині системи, стосується особливостей їх життєвого циклу, системи цінностей індивідів і суспільства в цілому і нарешті готовністю, здатністю або нездатністю, бажанням або небажанням приносити економічний ефект у процесі своєї життєдіяльності. Це випливає під час поєднання концепції розвитку людською потенціалу та концепції стійкого розвитку, яка трактується як така система організації суспільства, за якої задоволення потреб нинішнього покоління відбувається не в збиток можливостям задоволення потреб майбутніх поколінь. Як базовий принцип стійкого розвитку розглядається збереження природного капіталу, мінімізація зовнішніх ефектів (екстерналій) для майбутніх поколінь. Ці 2 підходи іноді об'єднують у вигляді концепції стійкого людського розвитку, що має бути покладено в основу оптимальної структури соціально-економічної системи. Результати дослідження можуть бути використані в таких галузях наукових знань як фінанси, гроші та кредит, соціологія, галузь соціальної сфери, що надає змогу вивчити складові елементи складної соціально-економічної системи та оптимізувати її структуру в Україні для підвищення рівня життя населення. Висновки: розвинені країни мають відносно збалансовану структуру соціально-економічної системи, яка містить функціональну інфраструктуру, потужний середній клас, активний малий та середній бізнес, тоді як багато інших країн, в тому числі - Україна характеризуються украй низьким рівнем доходів як в економіці, так і у населення, а також надзвичайно поляризованим суспільством. У цілому, враховуючи докорінні відмінності між постіндустріальними й індустріальними країнами, можна виділити особливі причини соціальної диференціації населення, характерні для останніх, що надасть змогу трансформувати неефективні соціально-економічні системи.

  Повний текст PDF - 374.144 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"