Проведено аналіз розвитку теорії податків з базуванням на твердженнях видатних представників економічної думки. Мета роботи - теоретико-методологічне обгрунтування функціональної сутності податків з уточненням їх практичної значимості за системного та управлінського підходів. Роботу виконано на основі аналізу наукових джерел, обгрунтування принципів основних понять податків, податкової системи та політики, які входять у коло актуальних напрямів сучасних наукових досліджень у галузях фінансів і державного регулювання економіки. Здійснено узагальнення філософської інтерпретації крайніх варіантів сприйняття податків у суспільстві - як "плати за цивілізацію" або ж як "легального грабунку". Вивчено практику оподаткування у провідних країнах світу, яка доводить високий рівень податкових відрахувань у державах з достатнім рівнем добробуту населення, що супроводжується належною суспільною довірою. За таких умов високий рівень оподаткування не призводить до тінізації економіки. Здійснено порівняння частки податкових платежів у ВВП країн. Виявлено поточну невизначеність України у рівні податкового навантаження на громадян і бізнес-середовище з одночасно неефективним використанням природних ресурсів як одного з джерел бюджетного наповнення. Зазначено, що удосконалення податкової системи в Україні має охоплювати не лише розв'язання гострих проблем, але й урахування стратегічних викликів. Доведено важливість наукових обгрунтувань теорії податків як рушія розвитку, у контексті чого досліджено суть податків з акцентом на управлінський і системний підходи. Зазначено, що сам по собі податок не має достатнього функціонального навантаження, а його значимість посилюється у видовій різноманітності, що відображається в податковій системі. Правову визначеність і процедуру стягнення податків забезпечує податкова політика. Розкрито функціональну значимість податків, яка включає 2 рівні - розширена значимість (соціотворча, державоєднавча, рушійна, стабілізуюча, збалансовуюча) і конкретна значимість (фіскальна, соціальна і регулююча). Враховуючи динамічність сучасного соціально-економічного розвитку, вказано на необхідність визначення нових підходів до організації системи податків у світлі нових викликів. Такими викликами визначено нові підходи до забезпечення людського розвитку, інформатизація суспільства й економіки, впровадження базового доходу, зростаючий вплив провідних компаній у протиставлення державним утворенням. З огляду на дані виклики визначено нові актуальні напрями досліджень у галузі теорії податків з розумінням імовірних трансформацій їх функціональної значимості. Висновки: в основі наукового обгрунтування модерних підходів оподаткування має лежати цілісне розуміння функціонального змісту податків. Даний зміст має фокусуватись не лише на базових функціях, але й охоплювати значимість соціо- й державотворення, рушійності просторового розвитку, стабілізації та балансування різних процесів з ресурсного перерозподілу. Стратегічна мета застосування податків полягає в оптимізації задоволення інтересів різних суб'єктних груп та вираженні у рівні добробуту населення.

  Повний текст PDF - 448.836 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"