Мета роботи - дослідження владної ролі держави в проведенні інституціональних змін для модернізації економіки як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні. Зроблено порівняльний аналіз контрактної та експлуататорської моделі держави щодо можливості проведення економічних та інституціональних реформ. Уточнено визначення інституціональної структури виробництва державних послуг, як упорядкованої сукупності інститутів, які базуються на контрактній парадигмі держави та відповідають вимогам децентралізації, відповідальності та клієнтоорієнтованості. Запропоновано критерії щодо визначення системи показників, які характеризують результати роботи чиновника, закладу та державного управління в цілому. Доведено необхідність верховенства держави як організаційного центру в господарській системі і її панівне становище стосовно кожної підсистеми суспільства. Визначено, що синергетичний ефект у суспільстві залежить від якості свідомо сформованих умов взаємодії суспільних інституцій та проведення низки радикальних змін, які необхідні для сучасного розвитку спільноти кожної країни. Сформульовано провідну місію держави в умовах постіндустріальної трансформації суспільства, яка посилює єдність економічних і соціальних її функцій і покращує якісно трансформацію функцій держави. Виокремлено особливості нового державного управління для формування нового соціально-економічного порядку, в якому фактор "об'єктивності економіки" поступово відтісняється ірраціональною поведінкою людини та посиленням суб'єктивного чинника при прийнятті державних корпоративних управлінських рішень.

  Повний текст PDF - 402.77 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"