Розглянуто існуючі теоретичні концепції глобальної ліквідності. На цій основі зроблено висновок, що вони відображають еволюцію поглядів на істотні фактори, що впливають на міжнародну взаємодію економічних суб'єктів. Доведено, що в умовах зростаючої невизначеності підходи до розрахунку глобальної ліквідності мають базуватися на її властивості забезпечувати безперервність розрахунків економічних суб'єктів за будь-яких умов. При цьому для визначення складових глобальної ліквідності використано теорію Дж. М. Кейнса щодо переваги ліквідності. Проаналізовано зростаючі суперечності функціонування світового економічного простору через збільшення розриву між квазіліквідними активами та глобальною ліквідністю. Охарактеризований профіцит ліквідності, що являє собою надлишок ліквідності, який дозволяє фінансовим установам виходити за межі встановлених нормативів, регламентів або стандартних показників діяльності, розширюючи при цьому можливості одержання доходу за рахунок оптимізації портфеля, але трансформуючи економічне призначення фінансових посередників і фактично створюючи квазіліквідність. Показано інституційно-структурний фактор розвитку профіциту ліквідності. З'ясовано вплив сек'юритизації на розвиток профіциту ліквідності та доведено, що вона являє собою переформатування переважно ієрархічних відносин, побудованих на особистій відповідальності боржника перед кредитором, у домінантно мережеві відносини, за яких відповідальність набуває псевдоколективного характеру в розгалуженій системі взаємозв'язків багатьох посередників, а потім у процесі обігу цінних паперів поступово нівелюється.

  Повний текст PDF - 375.098 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"