Наукові традиції Одеської школи економічної думки, яка була створена професором А. К. Покританом, можуть зіграти чималу роль у подальшому розвитку логіко-історичного підходу до аналізу економічного розвитку. Однією з найважливіших методологічних основ Одеської школи є послідовне розмежування формальної і реальної сторін трансформаційних процесів. Головна мета статті полягає в тому, щоб у найзагальнішому вигляді намітити ті можливості, які методологія Одеської школи відкриває для аналізу трансформаційних процесів, що розгортаються сьогодні у світовій економіці і передусім у найбільш розвинених країнах. Важливіший результат дослідження полягає у висновку про те, що на сьогодні розгортається процес руху високорозвиненої економіки не просто до чергового технологічного укладу, а до нового технологічного способу виробництва, і ця тенденція здатна пояснити багато в сучасному світі, в тому числі ту турбулентність, яку спостережено сьогодні в західному суспільстві. Сучасне розвинуте суспільство виступає ще тільки як номінально постіндустріальне, і його ще тільки чекає в майбутньому процес реальної постіндустріальної трансформації. Останній може виявитися для нього дуже болючим, тому що він пов'язаний з масовим виштовхуванням людей зі сфери матеріального виробництва і управління. Таким чином, головний результат полягає в тому, що суперечності між формальною і реальною трансформацією, яка в кінці ХХ століття багато в чому визначила історичну долю радянського суспільства, в ХХІ ст. починає загострюватися тепер уже в західному суспільстві, вступає в процес реальної постіндустріальної трансформації.

  Повний текст PDF - 303.763 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"