Гіпотетично фактор сировинного багатства мав би бути достатньо вагомим у мотивації до інтенсивності використання макропруденційних інструментів. Ця гіпотеза тестується емпірично на основі вибірки зі 117 країн та 38 країн багатих на ресурси. В загальному вона підтверджується, беручи до уваги результати регресійного аналізу. Однак перехід на макропруденційне регулювання в країнах з плаваючим курсом та таргетерами інфляції виглядає більш активним. Групування сировинних економік за принципом "політичний режим - режим обмінного курсу" дозволив виділити три модальності макропруденційної політики: вона є свідченням розвитку контрциклічних інструментів поза акцентом на сировинному факторі проциклічності фінансової системи (демократії); вона є продовженням політики регулювання потоків капіталу (слабкі демократії); вона є способом забезпечення стабільності та контролю за фінансовою системою (автократії). Зроблено висновок про необхідність посилення уваги до сировинного фактора фінансової нестабільності як орієнтиру розвитку макропруденційного інструментарію в Україні.

  Повний текст PDF - 399.691 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"