Обгрунтовано понятійно-категорійну базу та теоретико-методологічні особливості дослідження конкурентоспроможності людського потенціалу та визначено сутність становлення даного поняття за умов інтеграції України до ЄС, що полягає у забезпеченні переваг у розвитку складових людського потенціалу (демографічній, трудовій, життєздатній, освітньо-кваліфікаційній, інтелектуальній, соціальній, адаптаційній, громадсько-політичній) на основі зближення стратегічних напрямів регуляторної політики з відповідними напрямами регулювання у ЄС, адаптації функцій соціальної політики до першочергових завдань і вимог реформування вітчизняної соціально-економічної системи. Закладено методологічні основи формування і підвищення конкурентних переваг людського потенціалу, в межах яких сформовано систему показників оцінки конкурентоспроможності людського потенціалу у забезпеченні соціально-економічних ефектів євроінтеграції. Проведено аналіз стану та рівня конкурентоспроможності людського потенціалу України та країн ЄС, за результатами якого обгрунтована ефективність підвищення конкурентоспроможності національного людського потенціалу на основі рейтингової та інтегральної оцінки і факторного аналізу розвитку його складових. Розроблено систему підвищення рівня конкурентоспроможності людського потенціалу в активізації інтеграції України до ЄС, в межах якої запропонований комплексний підхід до ринкового та індикативного управління реалізацією складових людського потенціалу та зростання його конкурентних переваг.

  Повний текст PDF - 630.152 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"