Проаналізовано науковий доробок професора В. Л. Кірпічова. Виявлено значну диверсифікацію наукових робіт вченого, що засвідчило різнобічність особистості видатного науковця. Доведено, що, незважаючи на розпорошеність наукових інтересів, наукові студії В. Л. Кірпічова мали переважно піонерний характер. Опрацювання, систематизація та наукометричний аналіз доробку В. Л. Кірпічова дозволили встановити, що періоди високої організаційної активності співпадали із застійними явищами в науковій роботі. Проведена робота підтвердила гіпотезу, що за умов напруженої організаторської роботи, вченому не залишалося достатньо часу на проведення власне наукових студій. Періоди високої організаційної активності збігалися із "затишшям" в науковій роботі і vise versa. Саме значне навантаження, пов'язане із адміністративною роботою, викликане безпрецедентним явищем, коли по-суті одна особа займалася організацією трьох вищих навчальних закладів, не дало вченому можливості більш повно реалізуватися на ниві науки. Хоча його наукові студії свідчать про значний науковий потенціал цієї видатної особистості. Наукові ідеї В. Л. Кірпічова знайшли своє продовження в роботах його учнів та послідовників - А. К. Зайцева, С. П. Тимошенка, К. Е. Реріха, М. В. Кірпічова, М. М. Савіна та інших.

  Повний текст PDF - 1.171 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"