Зайнятість та освітня політика в епоху штучного інтелекту й робототехніки

Татомир, І. Л.

Мета статті - розглянути результати впливу використання штучного інтелекту на зайнятість населення та зміну професійних розподілів, обгрунтувати роль освіти у цих процесах та запропонувати шляхи мінімізації негативних наслідків ризиків цих процесів для національного ринку праці. Проаналізовано песимістичні та оптимістичні прогнози економістів щодо подальшої ролі штучного інтелекту у процесах автоматизації. Обгрунтовано вплив сучасних мегатрендів на глобальний ринок праці, визначено сфери, які зазнають найбільшого впливу робототехніки. Запропоновано напрями модернізації системи освіти на загальнодержавному рівні з метою забезпечення конкурентоспроможності робочої сили та її швидкої адаптації до змін попиту та пропозиції на ринку праці. Мова йде про реорганізацію системи освіти з обов'язковим упровадженням у навчальні плани дисциплін ІТ-характеру, підтримання ініціатив з популяризації курсів Coursera, Edx, Udemy, Udasity та інших провайдерів. Це надасть змогу навчати українських студентів за світовими інноваційними програмами, збільшити кількість навчальних закладів за професійно-технічним спрямуванням та їх популярність серед молоді, впроваджувати активні системи одержання освіти безспосередньо на виробництві. Рекомендовано створювати профільні інститути та кафедри штучного інтелекту, робототехніки і машинознавства, які б тісно співпрацювали зі школами і приватними технохабами для підвищення рівня підготовки студентів, запровадження стипендій для обдарованої молоді та викладачів, які займаються дослідженнями у сфері штучного інтелекту.


	Наукова періодика України		Демографія та соціальна економіка