За сучасних умов процеси розвитку продуктивних сил активізують поляризацію простору. Соціальним наслідком цього є зростання територіально-соціальної диференціації. Такі негативні явища можна долати, стимулюючи різні види самоорганізації населення. З цією метою в статті розглянуто питання забезпечення місцевими локальними благами з точки зору інституціональної теорії. Вона доводить, що створити оптимальну схему розподілу повноважень та відповідних фінансових ресурсів для надання суспільних благ можливо. При цьому необхідно враховувати такі критерії як різноманітність попиту, вплив зовнішніх ефектів і ефекту масштабу. Практична сторона питання поставки територіально локалізованих благ - зона компетенції місцевого самоврядування, тому ефективність його роботи багато в чому визначає рівень розвитку територіальних громад, що повертає нас до питання про рівень людського розвитку в населених пунктах різного таксонометричних рівня.

  Повний текст PDF - 122.468 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"