Уперше в українській кримінологічній науці комплексно досліджено місце та роль традицій і звичаїв у системі заходів запобігання злочинності. Проаналізовано поняття й охарактеризовано види традицій і звичаїв суспільства. Виокремлено коло традицій та звичаїв суспільства, що мають вагомий потенціал у системі заходів запобігання злочинності, а саме: морально-етичні, релігійні, духовно-сімейні, національні, культурні, професійні. З'ясовано вплив традицій і звичаїв на формування поведінки особи. Визначено й охарактеризовано коло суб'єктів, діяльність яких пов'язана з упровадженням позитивних традицій та звичаїв у суспільстві. Розкрито особливості традицій і звичаїв як заходів запобігання злочинності на різних рівнях, зокрема, національних і культурних - на загальносоціальному; професійних і морально-етичних - на спеціально-кримінологічному; морально-етичних, духовно-сімейних та релігійних - на індивідуальному.Зосереджено увагу на 2-х основних періодах виникнення й закріплення стародавніх традицій і звичаїв слов'ян (дохристиянському та християнському). Констатовано, що попри розвиток суспільних відносин та появу нових складів злочинних діянь, зумовлених необхідністю захисту державних інтересів, ставлення до приватно-правових інтересів залишається незмінним на різних етапах розвитку держави і права.

  Повний текст PDF - 322.989 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"