Досліджено ізотопний склад вуглецю та кисню кальциту прожилків і вміщувальних порід у межах Лопушнянського нафтового родовища, поклади нафти якого приурочено до платформних відкладів палеогену, крейди та юри, перекритих насувом Карпат. У процесі ізотопного аналізу виявлено доволі однорідні значення <$E delta sup 13 roman C> відповідно -2,3... +2,5 і -0,1 ... +3,8 <194> (стандарт PDB) і <$E delta sup 18 roman O> - 22,2 - 27,7 і 23,4 - 30,5 <194> (стандарт SMOW), що не корелюють з глибиною залягання та просторовим розташуванням прожилку, складом і віком вміщувальної породи тощо. Це свідчить про приплив мінералоутворювальних флюїдів потужними системами тріщин у результаті вертикально-міграційних процесів. Одержаними даними підтверджено одноактність надходження вуглеводневмісних флюїдів у проміжку між середнім і пізнім пліоценом внаслідок тектонічної активізації, що сприяла перебудові регіону та відповідно поновленню старих і прокладанню нових шляхів проникання флюїдів. Їх вуглеводневою складовою тоді ж було виповнено пастки з формуванням покладів нафти у породах різного віку на родовищі. Заліковування тріщин мінеральною речовиною глибинних високотемпературних флюїдів з утворенням жил і прожилків кальциту відбувалося, очевидно, з єдиного згомогенізованого джерела.

  Повний текст PDF - 226.268 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"