На основі широкої історіографічної та джерельної бази комплексно досліджено проблему селянської повстанської боротьби на Слобожанщині проти гетьманського, денікінського, більшовицького режимів у період 1918 - 1923 рр. Розглянуто головні причини зародження селянського повстанського руху, визначено його ідеолого-політичну складову. З'ясовано головні завдання, що мали на меті повстанці на кожному з етапів, визначено методи боротьби з боку режимів проти повсталих хліборобів. Висвітлено ставлення селянства до надзвичайних економічних заходів владних структур на селі та відповідну реакцію на них. Доведено, що селянський повстанський рух на Слобожанщині слід розглядати як спробу самозахисту власних економічних, політичних і національних інтересів. Повстанство Слобожанщини за політичними переконаннями чітко диференціюється на самостійницьке та анархо-махновське, які до літа 1921 р. виступали як протиборчі сили. Визначено, що головною вадою селянського повстанського руху виступила його неорганізованість, стихійність, нездатність об'єднатися внаслідок ідеологічних розбіжностей навіть перед небезпекою остаточної поразки. Причиною виникнення подібної державної деструкції була політико-національна незрілість слобідського селянства, нездатність усвідомити, що економічні, політичні та національні інтереси може захистити лише власна національна держава.

  Повний текст PDF - 70.157 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"