Наукова періодика України | Society. Document. Communication | ||
Хмельницька Л. Націотворчі орієнтири науково-педагогічної та громадсько-просвітницької діяльності Бориса Грінченка / Л. Хмельницька // Соціум. Документ. Комунікація. - 2022. - Вип. 14. - С. 65-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cdk_2022_14_5 Висвітлено життєвий і творчий шлях Бориса Дмитровича Грінченка, зокрема, розглянуто та проаналізовано основні напрямки його літературної, педагогічної, громадсько-просвітницької діяльності, а також науково-педагогічні напрацювання в галузі народного шкільництва із застосуванням принципів народної педагогіки та національних ідеалів, визначено внесок у становлення і розвиток української національної школи. Зазначено, що Б. Грінченко одним із перших, в умовах тотальної заборони поширення української мови, порушив питання застосування рідної мови у навчальному процесі, зокрема недільних шкіл. Таким закладом стала приватна школа для дівчат Христини Алчевської в с. Олексіївка Катеринославської губернії, де Борис Дмитрович шість років вчителювання (1887 - 1893 рр.) втілював свої ідеали побудови національної школи, таємно ознайомлюючи учнів з українською мовою. Згідно принципів народної педагогіки Б. Грінченко популяризував нові інноваційні форми та методи організації навчально-виховного процесу, не визнаючи фізичних покарань, виступаючи за зближення комунікації між вчителем та учнями. Навчання рідною мовою стало основним кредом Грінченка-вчителя. При цьому Борис Дмитрович був прихильником використання найкращих надбань прогресивних педагогів, застосовуючи діалектичну єдність мислення та мови, вважаючи останню виразником національних ознак: етнографічних, ментальних та світоглядних. Увагою Бориса Дмитровича користувалася література для народного читання, якій він присвятив спеціальну статтю "Популярні книжки". Педагогічні погляди Б. Грінченка відображені і у його численних працях: "На безпросветном пути" (1905), "Якої нам треба школи" (1906), "Народні вчителі і українська школа" (1906), "Перед широким світом" (1907) та численних художніх творах про учнів та вчителів. Невід'ємну частину громадсько-просвітницької діяльності Бориса Грінченка займає видавнича діяльність, яка особливого масштабу набула у Чернігові, де він організовує єдине в той час в Україні народне видавництво на україномовні книжки. Робота на цій ниві виявилась плідною, адже за період з 1894 по 1902 роки Б. Грінченко видав близько 50 книжок для народу загальним накладом близько 170 тисяч примірників, серед них твори видатних класиків. Видатною заслугою Б. Грінченка є видання чотиритомного "Словаря української мови" (1907-1909) на 68 тисяч українських слів з народної та писемної мови, що охопили період від І. Котляревського до початку ХХ століття. Попри критику видання, значною заслугою Б. Грінченка є той факт, що в Словнику представлено мовне багатство тогочасної України - від сходу до заходу, що утверджувало споконвічну ідею єднання українського народу, а отже Словник можна вважати обличчям української нації, що підняв статус української мови та утвердив право народу на самовизначення. Головним сенсом життя та діяльності Б. Грінченка була боротьба за українську національну справу. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Хмельницька Л. Націотворчі орієнтири науково-педагогічної та громадсько-просвітницької діяльності Бориса Грінченка / Л. Хмельницька // Соціум. Документ. Комунікація. - 2022. - Вип. 14. - С. 65-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cdk_2022_14_5.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |