Проаналізовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек кінця ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми розвитку пошуково-навігаційного інструментарію в аспекті створення бібліотечних порталів (БП). Зазначено, що на початку ХХІ ст. зусилля бібліотек були зосереджені на розробці засобів інтеграції гетерогенних інформаційних середовищ на комплексних технологічних суперплатформах (порталах). До ключових технологій БП слід віднести моделі транспортування контекстно-залежних метаданих OpenURL, унікальної ідентифікації об'єктів (DOI, PMID) і стандартизованого зібрання веб-статистики SUSHI. Доведено, що існуючі інтегровані е-середовища бібліотек є інформаційно-технологічним каркасом для побудови на їх основі комплексних науково-інформаційних лабораторій ХХІ ст.Охарактеризовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено результатам комплексного аналізу нових парадигм академічного бібліотекознавства, пов'язаних з розбудовою глобальної цифрової інфраструктури для високотехнологічного, колективного, мультидисциплінарного, насиченого даними наукового пошуку ХХІ ст. (е-науки або кіберінфраструктури). Висвітлено роль і місце АБ у соціотехнічному просторі сучасної науки. Встановлено, що впродовж останніх років АБ розвинутих держав світу здобули своє місце у системі менеджменту первинних даних, зокрема, у процесах створення та підтримки інформаційно-технологічної та соціальної інфраструктур е-науки. Розкрито основні проблемні аспекти "бібліотекознавства е-науки", зокрема, обмеженість ресурсного (фінансового та кадрового) потенціалу бібліотек, відсутність відповідної теоретико-методологічної бази, низьку мотивація вчених, неоднозначність політики е-науки в академічному середовищі.Охарактеризовано основні тенденції розвитку світових академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено парадигмі розвитку АБ як суб'єктів науково-видавничої діяльності. Показано, що завдяки проведенню послідовної інноваційної політики (зокрема, технологічної та кадрової), бібліотеки протягом двох останніх десятиріч закріпилися в якості ключових суб'єктів науково-видавничої діяльності. Висвітлено проблеми, пов'язані з організаційними аспектами взаємодії бібліотек з іншими академічними інституціями.Охарактеризованы основные тенденции развития мировых академических библиотек (АБ) конца ХХ - начала ХХІ вв. Внимание уделено парадигме развития АБ как субъектов научно-издательской деятельности. Показано, что благодаря парадигме развития последовательной инновационной политики (в частности, технологической и кадровой), библиотеки на протяжении последних двух десятилетий закрепились в качестве ключевых субъектов научно-издательской деятельности. Освещены проблемы, связанные с организационными аспектами взаимодействия библиотек с другими академическими институциями.Висвітлено проблематику створення академічними бібліотеками світу інфраструктури зберігання електронних науково-інформаційних ресурсів. Проаналізовано діяльність бібліотек зі створення та підтримки сховищ даних наукових і освітніх установ. Розглянуто програмний пакет Dspace, розкрито проблемні аспекти зберігання бібліотеками онлайнових науково-інформаційних ресурсів. Увагу приділено технологічній парадигмі зберігання електронних LOCKSS - програмного пакету, який працює на одному з локальних комп'ютерів бібліотеки та має власну IP-адресу. Описано архівну систему Британської бібліотеки, систему DAITSS Центру бібліотечної автоматизації у Флориді (США). Зазначено, що станом на 2010 р. найбільшим відкритим сховищем "постпринтів" наукових статей є проект PubMedCentral Національної медичної бібліотеки (США) - електронний архів англомовної наукової періодики у галузі біомедичних наук і наук про життя, зв'язаний через ідентифікацію PMID з реферативною базою даних Medline.

  Повний текст PDF - 330.087 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"