З метою стратифікації ризику та визначення подальшої лікувальної тактики у хворих на гострий інфаркт міокарда (ІМ) на різних етапах лікування необхідне проведення стрес-тестів. Ранні навантажувальні проби у хворих на гострий ІМ надають змогу одержати інформацію про достовірний прогноз захворювання та виявити хворих, у яких різні види ендоваскулярних і хірургічних втручань можуть бути ефективними. Мета роботи - проаналізувати показники тредміл-тесту у хворих після перенесеного ІМ з урахуванням факторів ризику серцево-судинних подій. Проведено обстеження 175 осіб із перенесеним ІМ та супутніми факторами ризику: артеріальна гіпертензія I - II ст., серцева недостатність, ожиріння I - II ступеня. Хворих було розподілено по групах згідно з наявністю факторів ризику. У ході роботи встановлено, що найвища толерантність до фізичних навантажень спостерігалася у групі осіб з ожирінням, про що свідчить кількість пройдених сходинок і тривалість тесту (<$E3,82~symbol С~0,13>) та (<$E10,26~symbol С~0,36>) хв відповідно. Зниження працездатності хворих мало місце у всіх групах. Максимальна потреба кисню з найвищим показником мала місце у групі осіб з ожирінням (<$E35,31~symbol С~0,75>) мл/хв/кг, найнижчі цифри одержано у групі пацієнтів із сукупністю факторів ризику (<$E17,62~symbol С~0,58>) мл/хв/кг. Висновки: застосування тредміл-тесту у хворих після перенесеного ІМ з урахуванням факторів ризику виявило найбільше зниження толерантності до фізичних навантажень у групі хворих, які перенесли інфаркт із сукупністю факторів ризику виникнення серцево-судинних ускладнень.

  Повний текст PDF - 826.48 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"