Мета роботи - виявити особливості клінічного перебігу та інструментальних змін у разі поєднання хронічного некалькульозного холециститу (ХНХ) та цукрового діабету (ЦД) типу 2. Клінічне обстеження було проведено в 120 осіб, хворих на ЦД типу 2 та ХНХ. Всіх хворих було розподілено на дві групи залежно від наявності ХНХ та поєднаної патології: 1-ша група - особи, хворі на ЦД типу 2 та ХНХ, 2-га група - особи, хворі на ізольований ХНХ. Проведено ретельне обстеження з використанням загальноприйнятих клінічних, лабораторних, біохімічних, інструментальних досліджень. Усім пацієнтам проведено багатомоментне дуоденальне зондування (БДЗ) та ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини. Больовий синдром спостерігався у 100 % пацієнтів 2-ї групи та в 51,7 % осіб 1-ї групи. Відзначено вірогідну різницю інтенсивності больового синдрому в досліджуваних осіб. Провідними симптомами диспепсичного синдрому серед хворих були метеоризм та нудота. У пацієнтів із поєднаною патологією переважали ознаки ваготонії: емоційна лабільність, мерзлякуватість та спрага. Під час проведення УЗД у всіх осіб спостерігалися всі ехографічні ознаки ХНХ. Позитивний ультразвуковий симптом Мерфі спостерігався лише у 87,1 % осіб 1-ї групи та 100 % пацієнтів 2-ї групи. Враховуючи дані УЗД та БДЗ, у всіх обстежених хворих виявлено гіпотонічно-гіпокінетичну дискінезію жовчовивідних шляхів, яка проходила тяжче у пацієнтів із поєднаною патологією. Висновки: в осіб, хворих на ХНХ та ЦД типу 2, больовий синдром наявний лише у половини обстежених осіб із його незначною інтенсивністю, у той час як у хворих на ізольований ХНХ був наявний больовий синдром у 100 % обстежених з помірною його інтенсивністю та появи больового синдрому через 1 - 1,5 год після їди. У пацієнтів 1-ї групи вірогідно частіше переважали закрепи та метеоризм, що, ймовірно, пов'язано з наявною діабетичною автономною нейропатією. У структурі астеновегетативного синдрому в пацієнтів 1-ї групи переважали ознаки ваготонії, які свідчать про суттєвіші порушення гомеостазу організму в осіб даної категорії у порівнянні з особами 2-ї групи. Ультрасонографічно встановлено, що у хворих на ХНХ та ЦД типу 2 спостерігалося потовщення стінок, нерівність і наявність деформацій, збільшення розмірів жовчного міхура, зниження порогу больової чутливості під час перевірки ультразвукового симптому Мерфі, наявність гіпотонічно-гіпокінетичної дискінезії.

  Повний текст PDF - 836.354 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"