Мета роботи - у доступній науковій літературі проаналізувати й узагальнити інформацію щодо доцільності застосування предикції в медицині. Висновки: дослідження геному людини є підставою для переходу від мікробної теорії виникнення хвороб до парадигми персоналізованої медицини з прогнозуванням можливого перебігу хвороби та моделюванням лікування. Пацієнтам із встановленим високим генетичним та/або анамнестичним ризиком необхідний доступ до швидкої та цілеспрямованої терапії під спостереженням кваліфікованих фахівців. Для розробки та практичного впровадження в українську систему охорони здоров'я інноваційної концепції предиктивної медицини має бути створена нова стратегія, що базуватиметься, окрім іншого, на створенні умов для завчасного доклінічного визначення певних біологічних показників прихованої патології.

  Повний текст PDF - 332.579 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"