Перші 3 год після моделювання контузії ока у кролів або 60-хвилинна ішемія з подальшою реперфузією а. ophthalmica у щурів характеризуються гіпоперфузією заднього полюса очного яблука, яка проявилась вірогідною деескалацією коефіцієнта мікроциркуляції відносно його фонових значень у середньому в 8,2 разу (травма) та у 39,2 разу (реперфузія). Нарізне введення мемантину та розчинів амантадину або магнію сульфату амортизувало стрімке погіршення кровопостачання ока. За спроможністю покращувати мікроциркуляцію в оці в гострому постреперфузійному періоді введення розчину амантадину сульфату (5 мг/кг внутрішньовенно (в/в)) переважає над застосуванням мемантину в дозі 20 мг/кг перорально або в/в застосуванням магнію сульфату (250 мг/кг) у середньому відповідно в 1,5 та 1,4 разу. У разі контузії ока у кролів пероральне застосування мемантину або довенне введення розчину амантадину сульфату дозами відповідно 20 та 2,5 мг/кг, сприяли відновленню кровопостачання ока через зростання коефіцієнта мікроциркуляції відносно контрольної патології в середньому в 4,5 і 6,3 разу, у разі переважання препарату пк-мерц над лікарським засобом мема на 28,5 % за величиною стимулювального впливу. Покращання перфузії заднього полюса очного яблука на тлі досліджуваних модуляторів активності NMDA-рецепторів (мемантин (мема), розчини амантадину (пк-мерц) і магнію сульфату) лежить в основі їх нейроретинопротекторної дії.

  Повний текст PDF - 291.972 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"