Для оптимізації діагностики та лікування бронхіальної астми (БА) у дітей на підставі аналізу даних проспективного спостереження встановлено особливості перебігу окремих фенотипів захворювання. Обстежено 312 дітей, в яких після стаціонарного лікування бронхообструктивний синдром (БОС) мав персистувальний характер (I група, середня тривалість катамнестичного спостереження сягала 12,5 +- 0,36 року) і 388 пацієнтів, у яких після стаціонарного лікування повторних нападів БА не траплялося (II група, середня тривалість катамнестичного спостереження склала 15,1 +- 0,2 року). У процесі спостереження за дітьми з персистуванням БОС лише у 13,1 +- 2,3 % випадків відзначено значне погіршення перебігу захворювання, у 38,5 +- 3,3 % хворих спостерігалося виразне покращання, а в 48,4 +- 3,4 % пацієнтів захворювання характеризувалося постійною тяжкістю. Варто відзначити, що в 7,4 +- 1,5 % осіб визначалося відновлення рецидивування БОС після його припинення та відсутності впродовж, у середньому, 1 - 7 років. Щодо формування фенотипу персистувальної астми, то найбільш чутливими є наступні клінічно-анамнестичні маркери: частота БОС більше 4-х епізодів на рік (чутливість тесту 71 %), а найбільш специфічними - обтяженість алергологічного анамнезу за обома родоводами, сезонність нападів астми та супутній алергічний риніт (специфічність 99 %).

  Повний текст PDF - 309.977 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"