Мета дослідження - вивчення частоти ототоксичних реакцій за умов тривалого застосування аміноглікозидів у хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) та розробка методів їх профілактики і лікування. У дослідження було включено 433 хворих на МРТБ, у схеми хіміотерапії яких входили аміноглікозиди або капреоміцин. Пацієнтів було розподілено на 3 групи: 176 осіб, які одержували канаміцин (Km), 165 осіб, які одержували амікацин (Am), 92 - капреоміцин (Cm). Крім цих препаратів до схеми лікування входили ще 5 препаратів: піразинамід, етамбутол, левофлоксацин або моксифлоксацин, теризидон або циклосерин, парааміносаліцилова кислота. Інтенсивна фаза тривала 8 міс. Нетяжкі прояви гострої сенсоневральної приглухуватості діагностували під час моніторингу функції слуху (аудіометрія). На тлі застосування лікування для запобігання ототоксичним реакціям від аміноглікозидів/капреоміцину у хворих на МРТБ (вітамінів групи B у високих дозах, кальцію пантотенату, синтетичних плазмозамінників із підвищеною осмолярністю та комплексом електролітів) частота цих ускладнень становить 10,6 %, у тому числі з тяжкими проявами, які вимагають відміни препарату, у 5,1 % хворого. Висновки: амікацин і канаміцин вірогідно частіше викликали ототоксичні реакції у порівнянні із капреоміцином і відповідно у 13,3 % і 11,4 % осіб проти 4,3 % осіб. У 100,0 % пацієнтів із нетяжкими проявами гострої сенсоневральної приглухуватості на тлі профілактичного лікування вдається досягти покращення слуху або запобігти прогресуванню ускладнення і завершити інтенсивну фазу хіміотерапії без відміни препарату.

  Повний текст PDF - 269.859 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"