Використання звукової стимуляції в лікуванні хворих на уретеролітіаз в амбулаторних умовах

Собчинський, К. С.; Возіанов, С. О.

Проліковано 66 хворих з каменями сечовода за амбулаторних умов за допомогою запропонованої схеми, яка припускала розширення комплексної традиційної стандартної терапії за рахунок використання звукової стимуляції. У ході дослідження одержано суб'єктивні й об'єктивні підтвердження доцільності такого підходу. У результаті в 72,7 +- 5,4 % випадків досягнуто самовідходження конкремента з верхніх сечових шляхів, у 15,2 +- 4,4 % - міграція його вниз по сечоводу не супроводжувалася ускладненнями, у 12,1 +- 4,0 % - розвинувся гострий пієлонефрит і хворих було госпіталізовано. Виявлено особливості елімінації конкремента за термінами і частотою. Вони пов'язані з його розміром, локалізацією, однак, процес не залежав від наявності або відсутності інфекції сечових шляхів у хворих на уретеролітіаз.Проліковано 38 хворих із "кам'яною доріжкою" за амбулаторних умов за допомогою запропонованої схеми, яка припускала розширення комплексної традиційної стандартної терапії за рахунок використання звукової стимуляції. У ході дослідження одержані суб'єктивні й об'єктивні підтвердження доцільності такого підходу. На 9 - 15-ту добу повне вивільнення сечовивідних шляхів від резидуальних уламків досягнуто у 26-ти пацієнтів (68,4 %). У 12-ти осіб (31,6 %) звукова стимуляція не надала позитивних наслідків. Усі 12 пацієнтів з ознаками гострого запального процесу в середньому на 4 - 6-ту добу спрямовані на стаціонарне лікування, де їм було проведено дренуючі, а в подальшому - малоінвазивні оперативні втручання. Виявлено особливості елімінації уламків конкремента за термінами і частотою. Вони пов'язані з його розміром, локалізацією, наявністю або відсутності інфекції сечових шляхів (ІСШ) у хворих на уретеролітіаз, термінами звернення в лікувальний заклад після малоінвазивного втручання (дистанційної літотрипсії, контактної літотрипсії).


	Наукова періодика України		Буковинський медичний вісник