Проспективним дослідженням охоплено 102 дитини з вадами слуху віком від 6-ти до 18-ти років (у середньому 11,5 +- 3,15 року), з них 68 дітей із сенсоневральним пошкодженням слуху, 34 - із кондуктивним. Досліджено роль супутньої хронічної оториноларингологічної патології, обтяженого сімейного анамнезу як чинників ризику нейросенсорної чи кондуктивної глухоти/приглухуватості в дітей. Встановлено, що у структурі тяжкості порушень слуху в дітей кондуктивні вади асоціюють із приглухуватістю I - II ступенів, а нейросенсорні - із приглухуватістю IV ступеня, повною глухотою. Хронічні тонзиліти у дітей віком старше 12-ти років підвищують ризик сенсоневральної глухоти у 3,46 разу, а хронічні отити, тубоотити підвищують імовірність кондуктивної приглухуватості у всіх вікових категоріях у 10,6 +- 6,8 разу. Відносний ризик формування нейросенсорної глухоти та кондуктивних вад слуху зростає незалежно від віку за наявності хронічного гіпертрофічного чи вазомоторного риніту у 2,57 - 4,37 разу.

  Повний текст PDF - 293.829 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"