Увагу серед об'єктів культивування заслуговує веслоніс (Polyodon spathula) - представник осетроподібних риб, розведення та вирощування якого становить підвищений інтерес для рибницьких господарств через високу біологічну цінність, смакові та дієтичні якості його товарної продукції. Дослідження популяційно-генетичної структури веслоноса має важливе значення для контролю за ефективністю селекційних робіт при штучному відтворенні цього виду. Мета роботи - визначення особливостей генетичної структури веслоноса (Polyodon spathula) чернігівської популяції за мікросателітними ДНК-маркерами. У дослідженнях застосовували метод ПЛР за використання мікросателітних ДНК-маркерів, таких, як Psp12, Psp21, Psp26, Psp28. Продукти ампліфікації денатурували формамідом (Sigma, США) та розділяли методом капілярного електрофорезу на генетичному аналізаторі "ABI Prism 3130xl" Genetic Analyser (Applied Biosystems, США). У результаті проведеного генетичного аналізу у чернігівській популяції веслоноса виявлено 22 алельних варіанти мікросателітних локусів ДНК. Найбільш поліморфним серед досліджуваних локусів був локус Psp28 (8 алельних варіантів), найменш поліморфним - локус Psp21 (3 алельних варіанти). Середня кількість алелів на локус (Na) становила 6,25. Фактична гетерозиготність (Ho) коливалася в межах від 0,457 (Psp21) до 0,943 (Psp28), тоді як теоретично очікувана гетерозиготність (He) - від 0,550 (Psp21) до 0,711 (Psp28). Середні значення показників Ho та He становили 0,750 та 0,640 відповідно. індекс поліморфізму (РIС) для досліджуваних локусів коливався від 0,482 (локус Psp21) до 0,666 (локус Psp28) і в середньому становив РIС = 0,584. Показник вірогідності виключення випадкового збігу алелів (РЕ) у середньому становив РЕ = 0,559 і був в межах від 0,153 до 0,884 для локусів Psp21 та Psp28 відповідно. На основі проведених нами популяційно-генетичних розрахунків встановлено, що за мікросателітними ДНК-маркерами (Psp12, Psp21, Psp26, Psp28) досліджувана популяція характеризується високим рівнем поліморфізму, а в генетичній структурі веслоноса спостерігається переважання гетерозиготних генотипів над гомозиготними. Отримані результати можна рекомендувати до практичного застосування рибницьким племінним підприємствам для здійснення молекулярно-генетичної ідентифікації та паспортизації маточних стад веслоноса.

  Повний текст PDF - 336.934 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"